Моє перше враження від проєкту Держбюджету-2021 – це повна утопія, що не має нічого спільного з реальністю, в якій зараз живе Україна! Може, авторському колективу Мінфіну, що готував проєкт, вже час виписувати премії за кращі фантастичні твори?
Бо до реальності цей документ, поданий до Верховної Ради за №4000, не має ніякого відношення. Схоже, урядовців зовсім не відволікло від «теми» те, що державний сектор вже у поточному році виснажений кризою та «конфіскацією прибутків», і падіння неподаткових надходжень в проєкті ДБ-2021 складає третину або 54,7 млрд. А додаткові запозичення – обмежені ринком та зовнішніми кредиторами, при цьому дефіцит бюджету сягне 6% ВВП.
Мінфін геть не зважив на ці чинники, і у проєкті Держбюджету-2021 віднайшов лише єдину конструкцію, яка, за задумом авторів, буде рятувати чиновників – це зростання податкових надходжень на 144,9 млрд грн.
Мабуть, Уряд вважає, що пандемія гарантовано відступить рівно з 1 січня?
І що для платників податків почнеться звичайне фіскальне життя – без географічних обмежень, торговельних заборон та фінансових труднощів?
Більш того, досвід 2015-2018 років, коли загальнорічне зростання податкових надходжень сягало рівня +140 млрд грн, планується продублювати і у 2021 році – в умовах найбільшої з часів Великої депресії економічної кризи, що досі триває, та з якої країна буде вибиратися як мінімум 3-5 років.
Спонсорами нового податкового дива примусово зроблено малий бізнес, платників податку на додану вартість та звичайних громадян – бо фактичним платником цього податку завжди виступає кінцевий споживач.
За задумом Уряду, джерелами нових доходів бюджету стануть:
– приріст доходів від «ефективного» адміністрування внутрішнього ПДВ на суму +53 млрд грн або на 68,4%. Але – з цього обсягу більш-менш відома та зрозуміла лише частка надходжень від подолання так званих «скруток» з ПДВ. Обсяг втрати доходів від «скруток» – на рівні 2,5 млрд грн щомісячно, що у річному вимірі складає 30 млрд грн. Тобто – ще +23 мільярди гривень планують зібрати з «білого» бізнесу.
Що це означає? Лише одне – буде справжня війна податківців з платниками податків.
Головним аргументом ПДВ-наповнення державного бюджету, природно, стане механізм позасудового блокування податкових накладних, що «чудово» проявив себе у 2017-2018 та 2020 рр.
Неадекватне стану економіки зростання розміру мінімальної заробітної плати до 6 000 грн (або +20% з 01.01.2021) та до 6 500 грн (або +8,3% з 01.07.2021) призведе до вилучення обігових коштів малого бізнесу на суму близько 5 млрд грн, насамперед з платників єдиного податку та з малих роботодавців.
Вони і зараз вимушено сплачують зарплатню на рівні, близькому розміру МЗП. І, за даними органів статистики, таких найманих працівників в Україні – понад 230 тисяч.
Також громадяни з цього підвищення заплатять більше ПДФО – одразу на 27,6 млрд грн, тобто на чверть.
Також не викликає жодного сумніву, що виробники продукції перенесуть на кінцевого споживача індексування окремих типів акцизів, рент, екологічного податку на 11,6% (+2,7 млрд в ДБ та 0,5 млрд у місцеві бюджети).
Наприклад, за задумом Уряду, імпортери тютюнових виробів продемонструють зростання сплати акцизу у 2,4 раза або на 3,6 млрд грн.
При цьому про стимулювання економіки в Уряді та проєкті Держбюджету-2021 сором’язливо мовчать. Натомість геть не соромляться демонструвати, що цей бюджет – бюджет розвитку силовиків та органів влади. Про що можна казати, коли на Міністерство з питань розвитку стратегічних галузей закладається 160 мільйонів гривень, а на ще нестворене Бюро економічної безпеки — вже одразу закладається мільярд гривень! На податкову міліцію, чи то ДФС, яку ми ніяк не можемо ліквідувати, закладається 1,5 мільярди гривень! То що ми маємо? 2,5 мільярди закладається на тих, хто буде перевіряти та контролювати бізнес, і 160 мільйонів на міністерство, яке б мало допомагати розвитку промисловості та імпортозаміщенню! Яким чином цей Уряд збирається допомагати вітчизняному експорту, якщо на експортно-кредитне агентство закладено аж нуль гривень?
І таких прикладів, коли Уряд на цифрах демонструє свою некомпетентність та ангажованість, у проєкті Держбюджету – на кожній сторінці!
При цьому Кабмін, який не знає, як у проєкті Держбюджету виправдати витрати та звідки взяти доходи, навіть не імітує спроб провести інвентаризацію численних податкових пільг та виключень з-під оподаткування.
А це – величезні обсяги втрат бюджету. За різними оцінками, понад 250 податкових пільг призводять щорічно до втрат бюджету у розмірі понад 300 мільярдів гривень.
Зрозуміло, що є пільги, які не можна зачіпати. Але, якщо провести вдумливу інвентаризацію наявних пільг з огляду на катастрофу у національній економіці, то, на мою думку, до бюджету можна буде на тимчасовій основі, на період подолання наслідків епідемії, повернути хоча б 30-35 млрд грн.
Ці кошти могли б позбавити бізнес від експропріації, яка запланована на наступний рік проєктом Держбюджету. Тому маю намір з’ясувати в Уряду, яким чином адмініструється цей масив пільг та які ще шляхи наповнення Держбюджету бачать у Мінфіні.
Зауважу, що питання ефективного адміністрування податкових пільг актуальне не тільки для України. Наскільки мені відомо, нещодавно парламент Великобританії теж опікувався цим питанням, і прийшов до висновків, що, хоча податкові пільги мають значний вплив на надходження, неочевидно, чи досягають вони задекларованих економічних та соціальних цілей.
До того ж навіть британські парламентарі констатували, що їм невідома кінцева та повна вартість податкових пільг. І що британські податківці та казначейство повинні суттєво покращити звітність, та провести аналіз вартості, отримувачів та ефективності податкових пільг.
До речі, кількість пільг у податковій системі Великобританії співставна з українською – більш ніж 360. Тому вважаю, що українські податківці повинні надати суспільству повну інформацію стосовно того, скільки податкові пільги коштують платникам податків та яка ефективність їх використання.
А урядовці, яких під час представлення у Верховній Раді проєкту Держбюджету не підтримали навіть представники парламентської більшості, мають відмовитися від своїх утопічних ідей та розробити проєкт Держбюджету-2021, що точно відображає стратегію подолання Україною економічної кризи.
Андрій Ніколаєнко, народний депутат від «Батьківщини», «ЛІГА. Блоги», 20 вересня 2020 року.
