Я безмежно рада, що хоч під час засідання міжнародної організації (де я є членом делегації від українського парламенту) я можу дізнатися якусь інформацію про законопроект, який готує Адміністрація Президента, про «Реінтеграцію Донбасу та тимчасово окупованих територій».
До цього жоден мій запит на дану тему не мав успіху.
Нам не вдалось витягти з анналів законодавчої творчості та напрацювань АП, чи профільного міністерства, чи РНБО жодної концепції законопроекту або принаймні виразної й зрозумілої відповіді.
Навіть під час підготовки до Комітету Асоціації Україна-ЄС та дискусії з європарламентарями нічого, окрім потенційної назви закону, встановити не вдалось.
А виявляється – вже є цілий законопроект! Уже напрацьована концепція. І вже все погоджено навіть з «європейськими партнерами»!
Про це вчора під час свого виступу у межах Парламентського комітету асоціації заявила пані Ірина Луценко. Заявила європейцям, а не нам, бо нам – українським депутатам – подібні дрібниці знати не до чого, і немає чого ставити непотрібні запитання.
Нижче наводжу інформацію, озвучену Іриною Луценко публічно на засіданні парламентського Комітету Асоціації:
- У законопроекті буде чітко визначено країну-агресора – Росію.
(Нарешті! Бо визначити це треба було 3 роки назад).
- Україна не визнає жоден орган самопроголошених «Донецької та Луганської Народних Республік».
- Буде прописано використання ЗСУ та інших законних військових формувань у Донецькій і Луганській областях для стримування та відсічі збройної агресії РФ.
- Усі пункти Мінських угод буде інкорпоровано в тіло законопроекту.
- Буде створено координаційний орган із залученням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і військово-цивільних адміністрацій.
Що я можу сказати? Комунікація між АП та парламентом налагоджена прекрасно. Із суспільством – також.
Недарма в АП працює цілий відділ забезпечення взаємодії Президента України з Верховною Радою України. Прекрасно, що президент вже «погодив» текст законопроекту з якимись аморфними «європейськими партнерами». Може, хай вони разом із президентом за цей текст і голосують..?
Неповага до парламентаризму та державних інституцій спочатку проявляється у невеликих зневажливих коментарях щодо депутатів, у їх цькуванні своїми Інтернет-тролями та ботами.
Потім – зневага переростає у крик, погрози, потім проголошується, що той, хто не голосує за «такі прогресивні норми», той – зрадник.
Потім починає смердіти зневагою із сумішшю диктатури, загорнутої в яскравий фантик шоколадних цукерок.
А потім чомусь суспільство більше не слухає пафосних президентських промов, не вірить владі, не визнає його рішення та акти, право на управління їх життям і думками, та зрештою, – країною, за яку вони проливають кров і про яку мріють.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 22 вересня 2017р.
