За 1 секунду дуже загострилась атмосфера на нашому засіданні парламентського Комітету Асоціації.
До нас завітав Генеральний прокурор Юрій Луценко, який мав говорити про антикорупційну та судову реформи.
До нього є конкретні запитання у європейських колег, і, на жаль, вперше за декілька років у делегації, дискусія між деякими колегами стала більше політичною, ніж професійною.
Вперше піднявся градус розмови.
Юрій Луценко очікувано виступив проти концепції створення окремого антикорупційного суду.
Пані Ребека Хармс говорила відверто про необхідність завершення конкурсу щодо Верховного Суду так, щоб жодний суддя, до якого немає довіри у суспільства, не пройшов у новий Верховний суд.
Вона також порушила питання термінового скасування електронного декларування громадських діячів-антикорупціонерів і зупинення утисків громадських активістів.
Пан Луценко, відповідаючи на її запитання, сказав:
«…Діяльність деяких громадських анти корупціонерів схожа на політичну або бізнесову, але точно не громадську…»
Інша цитата: «У цій країні змінюються судді, президенти, депутати, не змінюються тільки «вічно молоді антикорупціонери», яким більше років, ніж мені».
Пан Луценко чомусь «виправдовувався» за деякі моменти, про які ніхто й не питав, навіть згадав про «державний злочин» пана Саакашвілі.
До того ж дуже здивував мене твердженням, що у ГПУ немає офіційної відповіді від Великобританії щодо Насірова та його громадянства. Саме тому справа не рухається. А як тільки буде відповідь, то він направить документи до комісії з громадянства.
…Можна допомогти Луценку отримати таку офіційну відповідь.
Княжицький (голова нашої делегації) теж додав (стараюся цитувати дослівно):
«Оскільки пані Хармс так дружить із НАБУ, можливо вона передасть їм наші запитання.Адже ми запрошували НАБУ сюди, але вони не прийшли. Скільки справ вони розслідували по колишнім головам державних підприємств?»
«… деякі громадські активісти контролюються росіянами і роблять свою справу лише заради лобізму та піару…»
«…Деякі справи НАБУ є дуже дрібними і виглядають піарними справами, як, наприклад, коли депутата звинувачують в отриманні 5 тисяч доларів, які він віддав помічниці, а вона за них пішла і купила два айфони…»
Дрібна справа?
Не впевнена, що європейські парламентарі, які непогано знають ситуацію в Україні, сприймають такі емоційні меседжі та тон дискусії.
А мали ж говорити професійно щодо наших зобов’язань щодо Угоди з Асоціацією.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 20 вересня 2017р.
