Цього тижня у Верховну Раду на затвердження має бути винесена Програма діяльності нового Уряду.
Якщо порівняти її з аналогічною творчістю попереднього Кабміну, то доведеться з сумом визнати – Програма діяльності осінньо-зимового Уряду була все ж таки більш мальовнича. Адже там веселі хлопці на самокатах хоч про якісь мрії писали. А нова програма нового Кабміну – це взагалі ні про що.
Мабуть, народження цього документу коштувало надзусиль прем’єру Денису Шмигалю: економісту за фахом, бухгалтеру за посадами та кандидату економічних наук за науковим ступенем. Адже на 10 сторінках – жодної конкретної цифри! Одні лише процеси – створення, забезпечення, сприяння, трансформування, реформування, запобігання, реагування та інше.
Вважаю, що ця Програма у її теперішньому вигляді – це надзвичайний управлінський виклик для Уряду. Адже вони намагаються керувати тим, що не можуть виміряти!
Урядовці збираються проігнорувати колапс підприємництва, розірвання логістичних ланцюгів, і те, що бізнес оцінює свій запас міцності лише у 2-3 тижні. Їх, мабуть, надихає динаміка падіння промислового виробництва на 5% та скорочення за 2019 рік 59,3 тисячі штатних працівників у промисловості. Їх не бентежать щоденні недонадходження до держбюджету майже 1 мільярду гривень від податкової та митної служб та необхідність заплатити кредиторам до кінця року ще 300 мільярдів гривень і прогнозованим зменшенням на 25-30% трансфертів від заробітчан. Урядовці, мабуть, сплутали «дотримання високих соціальних стандартів, розвиток освіти, науки, культури та системи державних послуг» з необхідністю зменшення видатків майже на всі ці напрямки.
Може, вони не знають про те, що відбувається в країні? І саме тому ніяк не дадуть ладу змінам до Держбюджету. Бо зведеного кошторису, який би адекватно відображав зусилля держави на подолання кризи, депутати досі так і не отримали. Уряд зараз жебракує 5-10 мільярдів гривень, але ніяк не може пояснити, куди будуть спрямовані ці кошти та якою буде ефективність їх використання. Бо просто кинути ці кошти на поїдання – це шлях в нікуди. До речі, ефективність – це теж вимірюваний, цифровий показник, який Уряд так старанно ігнорує.
Тому, може, поки депутати ще не встигли вивчити прізвища нових урядовців, Президент замінить їх на тих, хто хоч якось конкретизує свою відповідальність? Чи, якщо вже нема ким замінити, то, сподіваюся хоч на те, що у «слуг народу» знайдеться достатньо притомних депутатів, які не захочуть підтримувати ці урядові марення і фантазії.
Досить голосувати за недолугі шкільні твори «про все хороше» – Уряд має виносити на розгляд Верховної Ради чіткий документ з конкретним фінансовим обґрунтуванням своїх дій, з оцифрованими зонами відповідальності та показниками ефективності роботи кожного з міністрів! Щоб кожен в країні міг знати, яке конкретне прізвище має та чи інша економічна чи соціальна проблема, і за яких масштабів цієї проблеми політична відповідальність урядовця вже має автоматично трансформуватися в кримінальну.
Андрій Ніколаєнко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 8 квітня 2020 року.
