Вперше за багато років вдалося всебічно обговорити, як запровадити повноцінну трансплантологію в Україні: від того, як і коли запрацює реєстр і до того, скільки потрібно для фінансування програми.
І відбулося це, вважаю, завдяки тому, що за круглий стіл «Перспективи запровадження трансплантації в Україні» сіли представники пацієнтської спільноти, провідні лікарі і представники влади. Не один рік говорю, що тільки так можливо запровадити зміни у системі.
Зволікання призвело до того, що постраждали люди. В Україні є центри трансплантації і є кваліфіковані лікарі. Але немає системи трансплантації. Тому ми маємо найнижчу кількість пересадок в Європі. Якщо в 2018 році було зроблено 129 трансплантацій, то в 2019 – тільки 38.
Це пов’язано і зі знищенням чинних медичних центрів, і зі звільненням провідних фахівців (Охматдит), і з тим, що після прийняття нового законопроекту колишнє керівництво МОЗу провалило підготовку та ухвалення підзаконних актів, не створило єдину інформаційну систему, в якій повинен був бути реєстр донорів і реципієнтів. У результаті трансплантація опинилася поза законом. Ми змушені були перенести її запровадження до 01.2020 р.
На жаль, реєстру донорів і підзаконних актів досі немає. Уже другий рік поспіль МОЗ не використовує кошти держпрограми з розвитку трансплантації – їх перекидають на інші напрямки і покупку устаткування. У 2018 і 2019 рр. – по 112 млн грн.
Тому розвиток трансплантації вкотре відкладається, тепер до 2021 року. І в цей час ми змушені відправляти тяжкохворих пацієнтів на лікування за кордон. А це в 2,5-3 рази дорожче, ніж в Україні.
Трансплантація необхідна українцям терміново – вона рятує життя і лікує важкі хвороби. Маю надію, що МОЗ перейде врешті до активних дій. Принаймні, передумови для цього вже є – сьогоднішній круглий стіл засвідчив, що нова влада вже вивчила проблему і знає що робити.
Валерій Дубіль, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 9 жовтня 2019р.
