Тільки український народ, через громадян України, яким присвоєно звання Героя України за участь у бойових діях по захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, повинен мати право формувати кадрове ядро антикорупційної системи.
Депутати «Батьківщини» пропонують, аби формуванням незалежних антикорупційних органів займався постійно діючий консультативно-дорадчий орган – Національна Асамблея Героїв України. За наслідками відкритих конкурсів Асамблея відбиратиме кандидатури до САП і НАБУ та подаватиме переможців на затвердження.
Про це йдеться в законопроєкті №13533-3 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який розробили депутати фракції «Батьківщина» і зареєстрували сьогодні в парламенті.
«Саме Український народ, через громадян України, яким присвоєно звання Героя України за участь у бойових діях по захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, має формувати кадрове ядро антикорупційної системи. Зміцнення державного суверенітету України вимагає відмови від усіх форм зовнішнього впливу на ключові державні інституції», – зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту.
На переконання депутатів –«батьківщинців», створення Асамблеї Героїв зумовлено прагненням «забезпечити реальну незалежність антикорупційної інфраструктури, а також необхідністю передати право ухвалення відповідальних кадрових рішень тим, чий моральний авторитет, відданість державі та здобуті заслуги не викликають жодного сумніву в українського суспільства».
Пропонується, щоб Асамблея після проведення відкритих конкурсів та визначення переможців, а також спецперевірки СБУ на наявні зв’язки з державою-агресором, подавала кандидатури керівників антикорупційних органів на подальше затвердження у визначені терміни.
Кандидатури керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та його заступника подаються на затвердження Генпрокурору, а призначення має відбутися протягом п’яти днів. Кандидатури керівників НАБУ також обираються Асамблеєю на відкритому конкурсі та мають бути затверджені урядом протягом п’яти днів після внесення прем’єр-міністром подання Асамблеї.
«Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура – це ключові інституції у системі запобігання та протидії корупції в Україні. Їхня ефективність напряму залежить від незалежності, доброчесності та суспільної довіри до їхніх керівників. Призначення Директора НАБУ та керівника САП має ґрунтуватися на принципах доброчесності, незалежності та високої суспільної довіри до процедури обрання, виключати будь-який політичний, корпоративний чи зовнішній (міжнародний) вплив і базуватись на довірі українського суспільства», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.
Депутати нагадують, що в останні роки добір кандидатів до керівництва НАБУ та САП здійснювався за участю міжнародних експертів. А ця модель, запроваджена як тимчасовий інструмент зовнішнього контролю, не може вважатися сталою демократичною практикою, суперечить суверенітету України, порушує принцип внутрішньої відповідальності, а також викликає значний суспільний спротив.
Ухвалення підготовленого фракцією «Батьківщина» законопроєкту дозволить перейти до повноцінної «внутрішньої легітимності державних рішень, де добір керівництва ключових органів довіряється найбільш шанованим громадянам України, а не зовнішнім інституціям».
Метою законопроєкту є зміцнення інституційної незалежності НАБУ і САП, а також забезпечення суспільної довіри до процедур призначення керівників антикорупційних органів. А головним завданням – посилення ефективності, гарантій незалежності антикорупційної діяльності.
Нагадаємо, про цю законодавчу ініціативу лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко розповіла нещодавно в програмі «Суботній політклуб» з Віталієм Портниковим на телеканалі Еспресо.TV.
