Юлія Тимошенко закликає до безпекових угод, які відображатимуть новий консенсус щодо непорушності національних кордонів

Впливовий щотижневий британський журнал The Economist опублікував статтю лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко, в якій вона закликає скористатися моментом та укласти нові угоди у галузі безпеки, що відображатимуть та зміцнюватимуть новий консенсус щодо непорушності національних кордонів, який залучить всі найбільші держави світу, включно із Китаєм.

«Роки безплідних та провальних переговорів з 2014 року та понад п’ять місяців найбільшої війни у Європі з часів завершення Другої світової війни, безсумнівно, продемонстрували, що питання безпеки України не може вирішуватися у вакуумі. Захист суверенітету України – це глобальна проблема. Ми повинні скористатися цим моментом, щоб закликати до нових угод, що відображатимуть та зміцнюватимуть новий консенсус щодо непорушності національних кордонів, який залучить всі найбільші держави світу, включно із Китаєм. Сьогодні в Україні ми ведемо війну за Європу. І це дає світові історичну можливість вирішити питання хитких структур безпеки, які нібито підтримують мир», – йдеться у статті, яка була написана на запрошення журналу The Economist.

Для захисту демократичних цінностей та переконань якомога ефективніше політик пропонує європейцям домовитися про певні принципи для створення нової світової безпекової архітектури.

Перший принцип полягає в тому, що в Європі більше не повинно існувати «сірих зон»: країн або територій, які незатишно опинилися між різними сферами впливу. Такі зони фактично зникли 24 лютого, демонстрацією чого є рішення Фінляндії та Швеції про вступ до НАТО. Сірі зони – це просто запрошення до агресії з боку росії, яка так і не примирилася із втратою своєї імперії. Те саме стосується і «буферних зон» та «мостів», які так полюбляли дипломати в часи Холодної війни. Всі вони створюють вакуум безпеки, яким можуть скористатися опортуністичні авторитарні режими.

«З цього випливає, що Європа не повинна підтримувати нову «мирну угоду» за аналогією з Мінськими домовленостями 2014 та 2015 років. Так само не потрібно пропонувати Україні незрозумілі «гарантії безпеки» від інших країн, зокрема росії. Раніше така спроба вже робилася за допомогою Будапештського меморандуму 1994 року, в рамках якого росія разом із західними державами нібито була гарантом непорушності кордонів України. Подібна «БудаМінська» угода стала б дипломатичним мутантом і винагородила б кремль за застосування ним сили, легітимізувала б загарбання ним земель та заохотила б його до інших «спеціальних військових операцій». Єдина безпекова гарантія, яка працює, як показала нам історія, це зобов’язання в рамках 5-ої статті НАТО», – наголосила Юлія Тимошенко.

Другий фундаментальний принцип безпеки, який мають прийняти всі європейці: «Ніхто не у безпеці, поки всі не у безпеці». Всім країнам потрібна безпека, коли мова йде про оборону, енергію та продовольство, а також право робити щодо них власний вибір. Жодна країна не повинна мати на міжнародних майданчиках права вето над вибором інших країн у цих сферах.

«Лютневий бліцкриг росії в Україні мав на меті перекреслити карту Європи. Ця спроба провалилася, але ціною тисяч смертей – смертей українських військових і мирних громадян, а також звичайних російських солдатів. Останніх на їхню підлу місію відправив режим, що не насмілився сказати їм правду», – написала Юлія Тимошенко.

«Але кремлю не вдалося знищити Україну – і Європа та решта вільного світу повинні зробити все, щоб ці прагнення ніколи не були реалізовані. Ця війна також мала для Європи несподівані наслідки. З одного боку, російське вторгнення оживило НАТО та дало Європі причину для єднання. З іншого боку, дії росії наділили цю єдність глибоким відчуттям моральної мети», – переконана лідерка «Батьківщини».

Український переклад статті читайте тут: https://bit.ly/3dbsuGk

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова