Дорогі мої!
Від щирого серця вітаю Вас зі світлим, величним християнським святом – Великоднем, Воскресінням Христовим!
Можливо, це трохи й крамольна думка, але я думаю, що Великдень – це найбільш українське з-поміж усіх свят. Наше найрідніше і найближче до серця.
Бо воно приходить саме тоді, коли прокидається Земля наша від зимового сну. Коли повертаються лелеки з вирію додому і починають вити гнізда, коли квітнуть яблуні, абрикоси і груші в садах Полтавщини, Дніпропетровщини, Волині, усієї України.
Я Великдень бачу і чую не за календарем. Він спершу з’являється в очах наших людей, у настрої, в душевній атмосфері країні…
Так, ми живемо у складні часи. У часи війни та кризи… У такі часи, коли люди мають безперечне право на гнів, пристрасть та злість. Це зрозуміло.
Однак навіть під час такої скрути, всупереч усім труднощам та проблемам, українці здатні відкрити серця і душі, здатні бути милостивими, здатні бути найкращими в світі!
Я вдячна вам за це, любі мої!
Іноді Бог посилає нам великі випробування – шляхи Божі незбагненні. Але він ніколи не забуде і не покине нас. Бо ми – його народ, його земля, його Україна!
Зберіться святої неділі за столом, обійміться, посміхніться один одному, подумайте про щось добре і тепле. Адже саме у такі дні ми створюємо добро та мир на землі… На цілий рік, на ціле життя, назавжди.
Згадайте про хлопців і дівчат наших, що зараз у степах Донбасу боронять нашу рідну країну, нашу землю, наш мир, наш спокій…
Великдень – сімейне, родинне свято. І так трапилося, що вся Україна має сьогодні бути єдиною родиною, єдиною сім’єю. Щоб вижити, щоб вистояти, щоб перемогти!
Тримайтеся, рідні мої! Ми переможемо! Усе буде добре!
Христос Воскрес!
З любов’ю, Юлія Тимошенко
