Переглянула по дорозі на роботу статтю Соні Кошкіної про очікування в новому політичному сезоні. Один політтехнолог президента каже: ми щойно розпочали виборчу кампанію і, от побачиш, – з листопада його (президента) рейтинг піде вгору…
Потім їду далі, бачу: бензин – майже 35-ть гривень за літр… В’їжджаю в місто: гривня – по 28.35 за долар…
Ото таке. Бензин і долар – це тобі не рейтинг. Наказам політтехнологів не коряться… Вони ростуть собі, навіть без виборчої кампанії і не чекаючи ніякого листопада…
А якщо серйозно, то сьогодні країна просто некерована. Президент умив руки і зняв з себе відповідальність за соціальну та економічну політику в країні. Мовляв, пенсії і зарплати, інфляція, бензин – то не моє. То – дрібно! Це мені не цікаво, хай Гройсман тим займається і хай він же й відповідає…
Це – помилкова позиція. Продукувати “симулякри” замість реальних здобутків – це відверта маніпуляція і самоомана.
Будучи «вільним політиком», ще можна покладатися на пафос, але для діючого президента – це не достойно.
А соціально-економічна ситуація у нас складається нині так, що турбуватися треба про рейтинги країни, а не рейтинги політиків і кандидатів… Ну і ще треба мати мужність та гідність для того, щоб дбати про ввірену тобі країну, а не про власну виборчу кампанію…
Юлія Тимошенко, лідер «Батьківщини», Facebook, 6 вересня 2018р.
