Спочатку, навесні, в Україні розцвітають дерева. Абрикоси, яблуні, вишні, каштани. А трохи пізніше, у третій четвер травня – в Україні розцвітають люди. Бо люди вдягають вишиванки. І це, певно, найкраще, найкрасивіше і найестетичніше свято у цілому світі.
За останні роки це свято набуло статусу природного явища. Ми його чекаємо, як чекають на весну, потепління чи на Великдень. У тяжкі й непевні часи, у часи війни воно дає нам сили.
Вишиванка – не просто одяг. Це наша сутність, наша історія, наша культура, наша друга шкіра. Шкіра нашої пам’яті, нашого болю, нашого гніву, краси, віри і любові
«Червоне – то любов, а чорне – то журба»… Хай любові буде більше!
З Днем вишиванки! Все буде Україна!🇺🇦
