«Ще ніколи в історії так багато не залежало від такої невеликої кількості людей»…
Ці слова сказав прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчилль про британських льотчиків часів Другої світової війни, які ціною неймовірних зусиль захистили небо над островом від фашистської Німеччини.
Сьогодні я ці слова, без зайвого пафосу, хочу повторити для всіх українських лікарів, чиє свято ми традиційно відзначаємо у третю неділю червня. Для тих героїчних і мужніх людей, які у неймовірних труднощах, нестачах, бідності, а часто і голіруч рятують людей…
Це постійний і невидимий щоденний подвиг, вартість якого годі переоцінити.
Розкажу свою історію…
Кілька років тому дуже тяжко захворіла найрідніша мені людина – моя мама, Людмила Олександрівна. Захворіла так, що справді йшлося про питання життя чи смерті. Саме у таких випадках люди згадують про світло у тунелі та інші подібні видива.
Дніпровські лікарі у буквальному сенсі витягли її з того світу.
До останніх своїх днів я буду безмежно вдячна лікарям, які врятували мою маму. Йовенку Ігорю Олександровичу, Неклесі Любові Михайлівні, Бардаченко Любові Ананьївні.
Подякуйте й ви своїм лікарям. Розкажіть про свої історії сьогодні.
Я переконана, що лікарі не просто лікують хвороби. Це – не механічний процес, це робота душі. Вони роблять справжнє таїнство й диво. Вони передають частину свого здоров’я та віри тим людям, які цього потребують.
Дякую і вклоняюся Вам, дорогі мої!
Обіцяю зі свого боку зробити все від мене залежне, щоб вам стало краще працювати і жити, а ваша праця здобула достойну винагороду. Для мене це – питання особистої честі!
Юлія Тимошенко, заступник Голови партії “Батьківщина”, 16 червня 2019р.
