Вітання Юлії Тимошенко Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету з нагоди 50-річчя архіпастирського служіння

Христос Воскрес! Ваша Святосте!

Вітаючи Вас сьогодні із півстолітнім ювілеєм перебування на стародавній Київській кафедрі, я маю відчуття, ніби гортаю сторінки історії України. У нинішній швидкоплинний час важливо осягнути, яким насправді великим є шлях Вашого служіння Господу, скільки зроблено Вами для збереження спасительної віри українського народу як за часів панування безбожного комуністичного режиму, так і після здобуття нашою Батьківщиною омріяної багатьма поколіннями українців Незалежності!

Так управив Господь, що 50-річчя Вашого служіння у Києві припадає на 25-й рік відновлення державності України.

Значною мірою Україна утвердилася у своєму державному статусі завдяки визначним зусиллям нашої Церкви. Саме Вам, у жовтні 1990 року, коли Україна ще була у складі СРСР, вдалося офіційно отримати для українського православ’я самостійність і незалежність в управлінні від російської православної церкви. Ви особисто здолали неймовірні перепони, щоб українці мали свою незалежну церкву. Успіх цієї праці очевидний нині — поміж усіх суспільних інститутів держави очолювана Вами Українська православна церква Київського патріархату має найвищий рівень громадської довіри.

Українське суспільство добре знає про ті великі зусилля, які Ви, Ваша Святосте, доклали для утворення Київського патріархату — Церкви, заснованої на твердій канонічній основі. Церкви, яка зростає не лише числом парафій, але й, перед усім, Вірою. Церкви, що веде наш народ спасительною дорогою Христа.

Цей тернистий шлях для багатьох наших братів і сестер сьогодні нерідко пролягає у фронтових окопах, у руїнах міст і сіл Донбасу. Служіння нашої Церкви зараз проводиться не лише у величних храмах, але й у бойових бліндажах та солдатських наметах. Отці-капелани поділяють усі важкі та трагічні обставини війни з українськими військовими, добровольцями та волонтерами, несучи їм Слово Боже, допомагаючи усім, чим тільки можливо, бо справжня Церква завжди перебуває зі своїм Божим народом.

Ми всі пам’ятаємо нічний набат дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря під час кривавого розгону Євромайдану. Тоді за монастирськими мурами, у стінах храмів знайшли порятунок від оскаженілих нелюдів сотні молодих учасників мирних акцій за європейський цивілізаційний вибір України. Дзвони Михайлівського монастиря тієї страшної ночі, справжня жертовність духовенства Київського патріархату та студентів богословської Академії назавжди закарбовані в історії нашої Церкви та українського народу.

Ваша Святосте!

У ці світлі Великодні дні, коли Україна вшановує 50-ту річницю Вашого служіння на Київській кафедрі, прошу у Бога благословення на всі Ваші справи, молюся за Ваші многії та благії літа.

Нехай Господь і надалі щедро посилає Вам здоров’я, сили та твердість для утвердження єдиної української помісної православної церкви, для Вашого пастирського служіння Богу та Україні на Київській патріаршій кафедрі.

З глибокою повагою, Юлія Тимошенко