Доки керівництво МОЗу піариться, в Україні набуває піку епідемія грипу. І все було б не настільки страшно, якби в цей же час не розгулялася інша страшна хвороба – кір. Її поширення можна було не допустити, якби влада займалася інтересами українців, а не власними. Розповідаю, як.
В Україні понад 54 тисячі хворих, а у решті країн Європейського регіону загалом – трохи більше ніж 34 тисячі.
Це – останні дані зі звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) для Європейського регіону. В Україні захворіло в рази більше, ніж у інших країнах Європи разом узятих! Про що це говорить? У першу чергу – про безхребетність управлінців у галузі охорони здоров’я і хибний вибраний шлях «реформ».
Загальновідомо, що єдиний порятунок від кору – щеплення. Згідно із календарем щеплень (Наказ МОЗ України від 18.05.2018 № 947), їх роблять дітям у рік і дублюють у 6 років. Проте, як говорять провідні епідеміологи країни, не в усіх дітей після щеплення з’являється імунітет, а у великого проценту дорослих, які мали обидва щеплення в дитинстві, немає необхідних антитіл. Щоб про це дізнатися – потрібно здати аналіз на антитіла IgG (ми називаємо цей аналіз аналізом на напруженість імунітету). Саме це мав би бути перший крок нашої влади для передбачення епідемії – ще задовго до неї.
Натомість, влада у розпал епідемії грипу проводить вакцинальну кампанію з кору (про це я писав у минулих блогах), думаючи, що так може стримати епідемію. Кампанію, яку, говорять епідеміологи, потрібно було проводити задовго ДО!, а не під час, бо це – небезпечно. У свою чергу люди не поспішають робити щеплення – бо за останнє десятиліття у країні посилилися антивакцинальні настрої. І не через суб’єктивні думки мам чи тат, а через безглузде керівництво галуззю.
Війни за право керувати потоками – передумова епідемії кору
До 2008 року в Україні охоплення вакцинацією (не лише від кору, а загалом) було приблизно 85-95%. Це дозволяло досягати цілком ефективного захисту населення від багатьох епідемій. У 2016 році першу необхідну дозу вакцини від кору отримали тільки близько 40% українських дітей, а другу – близько 30%. Що ж сталося за ці роки?
Подія перша. У 2008 році від щеплення від кору і краснухи вакциною, яка була не зареєстрована у нашій країні (її тоді завезли як гуманітарну допомогу ЮНІСЕФ) помер старшокласник із Краматорська. Українці зрозуміли, що держава не несе жодної відповідальності за якість та безпеку проведення щеплень.
Подія друга – боротьба за контроль над фінансовими потоками в медицині між Богатирьовою, Азаровим і Бахтєєвою. Під час інформаційної війни вакцини від гепатиту В то ставали причиною смерті, то забороняли, то зупиняли дію її ліцензії. В результаті – всі вакцини виявилися якісними, але ж люди вже втратили довіру до вакцинації.
Подія третя – розмороження і повторне замороження вакцин від поліомієліту у 2015 році і «збут» її у 2016.
Подія четверта. Відмова у 2015 році України від самостійних закупівель ліків і передача їх міжнародним організаціям. У результаті – вакцини постачалися до України із затримкою до 1,5 року. Майже весь 2016 рік у медустановах не було вакцини від кору.
За 10 років українці вже не вірять у те, що держава може забезпечити їх якісними і безпечними вакцинами.
Повернути довіру до щеплень і знизити ризик епідемії зможе тільки страхова медицина
Влада має перестати звинувачувати антивакцинальників у провалі вакцинації і навпаки почати формувати довіру до вакцин. Зробити це можна тільки ввівши загальнообов’язкове медичне страхування.
Чого нині бояться українці? Що їх недообстежать перед щепленням, що у випадку побічних реакцій вони з ними залишаться сам на сам. Страхова медицина ж це враховує. Вона дозволить провести коректну фінансову оцінку здоров’я пацієнта, визначить (і компенсує!) рівень шкоди при ускладненні чи неправильному лікуванні. Лікар сам буде зацікавлений у тому, щоб якісно обстежувати чи лікувати, інакше отримає великий штраф.
Саме за такої системи держава нестиме повну фінансову відповідальність, а пацієнт знатиме – якщо раптом щось піде не так, якщо раптом вакцина виявиться неякісною або її невірно застосують, він отримає компенсацію.
Чиновник і держава мають платити пацієнтові за свої помилки. Тільки така повна фінансова відповідальність поверне довіру українців до вакцинації і зупинить епідемії страшних хвороб.
Валерій Дубіль, народний депутат фракції «Батькивщина», KиевVласть, 20 лютого 2019р.
