Валентин Наливайченко: Пам’яті Гії Гонгадзе

12 років від завершення спланованої мною спецоперації СБУ, за результатами якої був розшуканий, затриманий та ув‘язнений в камеру генерал-перевертень, організатор вбивства Гії Гонгадзе.

Час розсекретити, як це було!

Як і обіцяв, друзі, розповім вам сьогодні.

У 2006 році я був призначений в СБУ. Чув тоді багато розповідей та читав сотні секретних доповідей, як невідомо куди втік і як неможливо знайти генерала МВС Пукача, головного підозрюваного у вбивстві журналіста Гонгадзе 17 вересня 2000 року.

За одними таємними (!) доповідними Пукач переховувався в Ізраїлі, за іншими – в Молдові, за третіми – в Казахстані, і так без кінця і краю…

«Надійні» джерела описували перевертня то на березі Мертвого моря, то в європейських готелях і т.і.

На початку 2007 року, коли почав керувати СБУ, зрозумів дві речі:

1. Ніхто реально генерала-перевертня не розшукує – ні МВС, ні СБУ, ні прокуратура.

2. Маю знайти його та доставити до суду в Україні, поки керую Службою безпеки України та маю міжнародні зв’язки як колишній посол та заступник міністра закордонних справ України.

Почав з того, що зустрівся особисто з керівниками Моссаду та Шабаку (розвідка та контррозвідка Ізраїлю), СІБ (спецслужба Молдови), МІ6 та МІ5 (розвідка та контррозвідка Великобританії). Керівники цих спецслужб швидко і фахово повідомили, що генерал Пукач не виїжджав до ЄС, Близького Сходу, країн Британської Співдружності та інших.

Тому у 2007 році перестав читати та брати до уваги дезу про закордонні переховування Пукача.

Тоді, у 2007 році організував перший етап розшуку генерала-вбивці в Україні:

• відібрав кращих офіцерів СБУ, автономно, у повній секретності від правоохоронних та інших органів влади;

• створив, засекретив та підпорядкував собі напряму декілька незалежних одна від одної груп оперативного розшуку;

• у оперативно-технічних підрозділах тільки визначені фахівці за окремою методикою взяли під контроль усю комунікацію топ-генералітету МВС часів міністра Кравченка, їхні сауни-ресторани, мерседеси і не тільки.

Протягом 2007-2008 років декілька разів піднімав бойові групи Центру спецоперацій «А», Альфи на захоплення підозрюваних зі схожою зовнішністю та/або поведінкою.

Але це був не Пукач.

Пам‘ятаю одну з субот 2008 року, коли я, як зазвичай у неробочі дні працював не на Володимирській, а безпосередньо на базі Альфи. Бойові офіцери антитерору, які пройшли Ірак, в деталях доповідали мені одну з операцій, яка, на жаль, не призвела до затримання Пукача. Спілкуючись з офіцерами, які не боялися нікого і нічого, сказав їм тоді, що ми не зупинимося і будемо виїжджати на затримання 100 разів заради одного, але результативного.

Дав їм слово: наказу «стоп» не буде. І тоді ж усвідомив, що ми не просто розшукуємо перевертня-високопосадовця, ми пішли проти самої Системи. Системи, яка роками вбиває людей, і залишається безкарною.

На початку 2009 року посилив аналітиками та психологами групи оперативного розшуку. Завдання поставив чітке: спровокувати, змусити, викликати Пукача на появу з нори, контакт, дзвінок, будь-що під нашим контролем.

І це нарешті спрацювало. Генерал міліції, який сам очолював до цього найсильніший в країні оперативний та агентурний департамент МВС, проявився.

Не одну добу працювала та група, на яку він втрапив зі свого лігва. Багато годин на фінальній стадії у засідці просто неба двоє молодих офіцерів СБУ з біноклем та спецтехнікою намагались й успішно встановили, кого саме цього разу бачать. Цього разу вони встановили Пукача.

Але все було не так просто. Генерал-перевертень серйозно змінив зовнішність, місце для лігва обрав у віддаленому селі на простому подвір‘ї зі звичайною жінкою, порався на господарстві як будь-який селянин.

Але не повірили двоє оперативників вдаваному селянину. І тому, 22 липня 2009 року Альфа СБУ затримала вбивцю. І це був далеко не кінець роботи.

Доставили тоді затриманого генерала до Києва двома спец джипами, під охороною групи антитерору СБУ з повним боєкомплектом.

Вирішив зробити все, щоб зберегти підозрюваного до суду, для допитів та слідчих дій вже після арешту. Камеру для Пукача перевірили та контролювали 24 години на добу у місці тимчасового тримання СБУ на Аскольдовому.

Поставив чітке завдання: не допустимо ніяких спроб самогубства, ніяких загроз життю заарештованого генерала. І ставилися ми до цього серйозно. Перевіряли все. Від зубної щітки і пасти в камері для нього до перевезень на допити до Генпрокуратури – все контролювалося фахівцями Служби безпеки.

І ціна питання така, друзі: Пукач визнав звинувачення у вбивстві Гії Гонгадзе. Генерал-перевертень отримав і звинувачення у скоєнні низки інших злочинів: викрадення Олексія Подольського, тортури, незаконне стеження та залякування людей тощо.

Далі разом з Генпрокуратурою у селі Сухоліси Білоцерківського району ми виявили місце, де Система закопувала в лісі викрадених та вбитих людей.

Сам Пукач вказав на нього. На цьому місці і були знайдені фрагменти черепа Георгія Гонгадзе.

Закінчу цей допис тим, що у липні цього року Верховний суд остаточно підтвердив довічне ув’язнення генералу-вбивці Пукачу.

Валентин Наливайченко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 17 вересня 2021 року.

Календар новин

квітень 2025

пнвтсрчтптсбнд
31123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
2829301234
567891011

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова