Земельний рух по-європейськи: якими мають бути перші кроки
Україні потрібно рухатися в бік нормальних європейських правил обігу земель, але Верховній Раді в нинішньому скликанні не вдасться ухвалити законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» за цивілізованими європейськими правилами. Поспішне ж відкриття ринку без окремих обмежень призведе до небажаних результатів для сільгоспвиробників.
Вести діалог про можливі правила відкриття ринку землі варто з точки зору національних інтересів, щоб не втратити свій національний скарб, – те, що українці отримали від природи. Тільки тоді буде розвиватись аграрний сектор, він буде багатофункціональним, а не виключно сировинним додатком.
Вдала реалізація прогресивних реформ потребує міцної економіки, яка б сформувала переваги для українських фермерів. Не можна вести мову про впровадження класичного ринку землі без обмежень в умовах, коли економіка країни перебуває у стані глибокої кризи. Бо криза – це мінімальні ціни на землю, безмежні можливості для олігархату, трансцнаціональних компаній та спекулянтів різного штибу.
Для створення чітких європейських правил ринку землі необхідно встановити суттєві обмеження, які б унеможливлювали зловживання і утворення монополії.
Насамперед, обіг землі має відбуватись серед сільгосптоваровиробників. До землі не мають бути допущені люди, які не збираються займатись сільським господарством, і які, маючи мільйонні статки в свої деклараціях, можуть скупити велику її кількість.
За приклад пропонуємо взяти французьку модель ринку землі, де закріплений розмір земельної ділянки для одного господарюючого юридичного або фізичного суб’єкта аграрного ринку. Діє не лише право першості на купівлю для власників сусідніх земель, а й зобов’язання щодо особистого користування придбаною землею протягом 15 років із забороною здачі її в оренду. Придбати землю може лише корінний французький фермер. В разі ефективного господарювання йому надається довгостроковий кредит для придбання земельної ділянки.
Закон у Франції вимагає дозволу влади на будь-який акт купівлі-продажу землі або надання її в оренду. Усі операції на ринку землі сільськогосподарського призначення відслідковують державні місцеві агенції, що входять до спілки SAFER. Однією із цілей спілки є недопущення різкого зменшення сільськогосподарських угідь і скорочення кількості сімейних господарств. SAFER може перешкодити підписанню угоди на продаж землі, якщо вважає, що угода носить спекулятивний характер або операція може спричинити розпад фермерського господарства.
Наша політична сила вивчає французьку модель ринку землі. Ми вже спілкуємося із SAFER, наприкінці квітня запланований візит до Франції для вивчення діючих там правил у земельному законодавстві, повноважень SAFER, умов придбання землі, можливостей кредитування.
Ми хочемо зберегти землю і побудувати аграрний комплекс таким чином, який дасть можливість усім в рівних умовах працювати та створювати бізнес.
Я особисто за те, щоб збільшити обмеження на одну особу, яке пропонує уряд (продовжуючи мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2020 року, Верховна Рада зобов’язала Кабмін розробити та подати до парламенту до 1 березня 2019 року проект закону «Про обіг земель сільгосппризначення», що не було зроблено. Тому наразі можемо спиратися лише на публічні заяви Гройсмана, який наполягав на обмеженому обсязі володіння землею – до 200 га в одні руки плюс 200 га на фермерське господарство. – Прим. ред.). Я не кажу про сади, теплиці і органіку. Якщо хтось займається органічним виробництвом, то таким виробникам відразу можна купувати землю, адже воно потребує доволі значних інвестицій і часу для переведення землеробства з традиційного на органічне.
Серед умов, які мають передувати відкриттю ринку землі, має бути захист прав власності. Поки ми в цій сфері не побачимо позитивних зрушень, не можемо стверджувати, що ми рухаємось європейським шляхом.
Друга умова – доступ малих і середніх сільгосптоваровиробників до кредитів. Адже сьогодні наша банківська система не працює з ними, бо вони не можуть надати повноцінну заставу для отримання кредиту.
Третій фактор – це доступні відсотки на кредитні кошти, які сьогодні занадто великі.
Питання обмеження обігу сільськогосподарських земель стоятимуть як політичні і залежатимуть від домовленостей гравців у Верховній Раді наступного скликання.
Коли уряд внесе законопроект «Про правила обігу земель сільськогосподарського призначення», все стане зрозумілим і в кожного буде чітка позиція. Гадаю, що аграрні асоціації будуть дискутувати, домовлятися, давати пропозиції, щоб досягти єдиної консолідованої позиції в цьому питанні.
Тож ця модель ще буде формуватися, і вона, повірте, не така легка, оскільки залежить не тільки від депутатів одного комітету, а й ще від довіри людей до влади. Бо в будь-яку реформу люди повинні насамперед вірити, і над цим потрібно працювати.
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», «Вечірні Вісті», 11 березня 2019р.
