Нагадаю, що у 2009 році гральний бізнес був закритий саме через катастрофічне зростання чисельності людей, які стали залежними від азарту і готові були на все заради ще однієї «ставки на диво».
Причому тоді основними групами ризику були підлітки, молоді хлопці після армії і середній клас до 45 років. Таким чином, одна з найбільш працездатних груп населення стає групою ризику.
Розуміючи це, автори заборони 2009 року навіть в преамбулу закону винесли застереження-мотив «ввести обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритетності прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров’я населення, заборонити використання майна на шкоду людині і суспільству».
Судячи з усього, сьогодні здоров’я громадянина і суспільства цінується вже не так високо.
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 1 липня 2020 року.
