Майже місяць минув після закінчення виборчих перегонів на проміжних виборах народних депутатів. Головний підсумок цих виборів – правляча коаліція партій БПП і «Народний фронт» втратила підтримку виборців.
Пристрасті, які вирували і під час виборчої кампанії, на самих виборах 17 липня, і в більшості під час підрахування голосів, трохи вляглись. Саме час на «холодну голову» розібратись, що ж ці вибори показали українському суспільству стосовно настроїв людей та підтримки правлячої коаліції?
У виборах взяли участь більше двох десятків партій, але тільки половина з них висунула кандидатів у більшості виборчих округів. Тобто, деякі з партії окреслили свої інтереси лише одним-двома округами.
ВО«Батьківщина», ВО«Свобода», РПЛ, «Солідарність жінок України» висунули найбільшу кількість кандидатів в усіх семи виборчих округах.
«Батьківщина», яка сьогодні перебуває у демократичній опозиції до влади, на мою думку, переможець цих виборів, оскільки отримала два депутатських мандати в округах №151 (Полтавська область) і №183 (Херсонська область).
А у виборчому окрузі №206 (Новозаводський район Чернігова, Ріпкинський і Чернігівський райони) самовисуванець Максим Микитась переміг висуванця «Батьківщини» лише завдяки підтримці місцевого адміністративного ресурсу, підкупу виборців через мережу «агітаторів», «контролю» більшості з членів виборчий комісій і низької явки виборців у місті Чернігові.
Але головний підсумок цих виборів – правляча коаліція партій «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» втратила підтримку виборців. Адже жоден кандидат від цих партій не потрапив до парламенту.
Партія «Народний фронт», напевно, спираючись на соціологічні дослідження, взагалі відмовилась від участі у виборах. А два роки тому вони отримали 22,14% і на сьогодні це найбільша фракція в Парламенті! Скажу більше, на сьогодні лише заява, що той чи інший висуванець балотується від цих партій – майже 100% гарантія програшу на виборах.
Невдоволення політикою уряду серед українського народу зростає. Результати так би мовити «реального екзит-полу» цих виборів дали реальну картину політичних настроїв українців. Вважаю, що єдиним кроком уникнути масових протестів стали б перевибори до Верховної Ради.
Але просто так віддавати владу правляча верхівка не збирається. Сьогодні терміново вирішується питання яким чином гарантовано запобігти проведенню позачергових парламентських виборів. І знайшовся безпрограшний варіант.
Вже декілька тижнів в пресі мусується питання введення воєнного стану. Це страховка для керівництва партій, що сьогодні входять у правлячу коаліцію, і які скоріш за все не зможуть подолати навіть 5% бар’єру в разі проведення перевиборів. Навіть під час самих страшних бойових дій на донецькому напрямку 2014 року питання воєнного стану не обговорювалось у мас-медіа настільки масово. А сьогодні з усіх каналів розповідають що ось-ось розпочнеться та сама «справжня війна»!
Хоча потрібно розуміти, що подібний крок влада залишила на самий крайній випадок. Оголошення воєнного стану означатиме вихід України з Мінського процесу в односторонньому порядку. Євросоюз і США наголошують на необхідності врегулювання ситуації на Донбасі саме на його основі. І зважившись на цей крок українська влада отримає купу проблем – аж до повної втрати як політичної так і фінансової підтримки.
Зі свого боку політики від влади також розпочали з одного боку залякувати, що в разі виборів всі депутати будуть «політичними рабами», що до Верховної Ради знову прийдуть регіонали. Кажуть що ідею перевиборів нав’язали з Кремля…
З іншого – роздають обіцянки покращити соціальні стандарти та розпочати боротьбу з бідністю. Розенко, наприклад, презентував можливе підвищення пенсій на 60% повторюючи такі самі кроки прем’єр-міністра Януковича перед виборами в 2004. Андрій Парубій не бачить підстав для перевиборів. І всі вони з острахом чекають осені, коли людям прийдуть нові платіжки за спожитий газ та електрику…
Влада не хоче чути вимоги суспільства, до останнього чіплятиметься за свої кабінети і шукатиме тисячу і одну причину, чому непотрібні і «згубні» перевибори. Навіть піде на кроки, які зможуть занурити країну у міжнародну ізоляцію та фінансовий крах.
Та демократична опозиція в змозі не дозволити остаточно зробити Україну власністю олігархічних кланів, які намагаються керувати всіма процесами в державі. Ми маємо зруйнувати цю систему. Не може в країні двох революцій бути влада, яку не підтримує більше 70% українців. Вважаю що перевибори дадуть шанс на проведення реформ, які направлені на покращення життя людей. Осінь буде гарячою!
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», LB.ua, 13 серпня 2016 року.
