Вадим Івченко: Ринок землі, або як не перетворитись на територію без майбутнього

У той час, коли в країні найвищий рівень корупції, тінізації та рейдерства в земельних відносинах, коли аграрна політика протягом багатьох років проводилась на користь аграрних олігархічних кланів, а не селянина, уряд не залишає спроб все ж таки протягнути через Верховну Раду законопроект, яким буде відкрито ринок землі сільськогосподарського призначення.

Зрозуміло, що якби не спогади про те,  що сталося з попереднім президентом і владою, коли вони пішли проти волі українців, то вказівку МВФ було б виконано значно швидше.

Зробивши висновки з роботи «попередників», коаліція, уряд і президент намагаються обхідними маневрами, підміною результатів, відвертою брехнею, та все ж запустити ринок землі. На це кинуто великі кошти, цілий штат аналітиків, психологів та експертів, які працюють над зміною суспільної думки. Запущено телевізійну рекламу. Яскравий приклад такої фальсифікації — Постанова щодо результатів Парламентських слухань з української моделі розвитку земельних відносин, яку висунуто на голосування минулого тижня.

Слухати – не означає почути

Наприкінці минулого року Аграрний комітет провів Парламентські слухання «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі». На заході були присутні керівники фракцій, окремі депутати, представники уряду та міністерства, керівники великих і середніх аграрних підприємств, представники спілок та асоціацій, фермери, представники місцевого самоврядування, депутати місцевих рад з усієї України. Всього близько 400 людей. Зала Верховної Ради була заповнена вщент! Розпочались виступи. І переважна більшість виступаючих, окрім поточних проблем, таких, як рейдерство, несправедливі судові рішення, які передають їхні врожаї на зберігання третім особам, неврегульованість земельних питань, збереження спеціального режиму оподаткування, державної підтримки малого фермерства… майже одноголосно стверджували — в нинішніх умовах відкривати ринок землі небезпечно й непотрібно. Тих представників комітету та уряду, які виступили з палкими закликами, що саме зараз потрібно розпочати продаж землі, не лише спокійно не вислухали, а й навіть освистали та вигуками з місць показали своє ставлення до цього.

Після проведення слухань було чергове засідання Комітету, на якому «розбір польотів» призвів до «палкої дискусії», й однозначного рішення затвердити не змогли.

Яким же було моє здивування, коли за півроку я побачив, що в проекті постанови у першому пункті результативної частини говориться, що результатом слухань є пропозиція до КМУ внести в парламент законопроект про обіг земель!

Дурять і тягнуть

Що це? Намагання хоч якимось чином виправдатися перед своїм керівництвом чи остання спроба зберегти обличчя? Адже зрозуміло, що й слухання ці були проведені лише для того, щоби, як кажуть, підготувати суспільну думку до «неминучих змін у земельному питанні». Ще раз повторюсь — у залі на слуханнях було до 400 осіб. І, напевно, жоден із них не чув, що потрібно звернутися до КМУ з проханням терміново розробити законопроект про обіг земель. До речі, щоб не бути голослівним, для тих, хто все ж зацікавиться проведенням цього заходу, запропонував би подивитись на сайті комітету стенограму цього заходу. А для тих, хто не розуміє, в чому ж таки справа, — поясню: щойно Верховною Радою буде прийнято закон про обіг земель — мораторій буде автоматично скасовано!

Вважаю, що головним результатом цих слухань є розуміння, що не існує жодних стримувачів для влади, щоби зупинити її в досягненні поставлених  цілей. Результати будуть підмінятися й фальсифікуватися. Створюватимуться нові, більш лояльні асоціації та спілки. Платні «експерти» на всіх телеканалах пропагуватимуть відкриття ринку сільськогосподарської землі, говорячи про те, що багаті та розвинуті країни Європи торгують землею, і лякатимуть прикладами країн, у котрих такого ринку немає. Реклама лунатиме з усіх каналів телебачення та радіо.

Головне — це підтримка

Хоча головна інформація про країни, які дозволили в себе продавати та купувати землю, — старанно замовчується. Аграрії в цих країнах отримують від держави колосальну підтримку. Наприклад, Польща підтримує малі та середні фермерські господарства в рамках розвитку сільських територій: за кожен гектар — 150 євро, на озеленення (71 євро за гектар), картопля — (400 євро за гектар), хміль (480 євро за гектар), овочі (400 євро за гектар). Тваринництво також дотується: за кожну голову корови — 69 євро, вівці — 25 євро, кози — 15 євро. Якщо ти молодий фермер, держава сплачує тобі ще 100 євро за гектар додатково. Крім цього, існує програма здешевлення вартості придбання тракторів і комбайнів до 80%. Не кажучи вже про кредитні ресурси! Кредит можна віддавати до 25 років за відсоткової ставки 3—5%! У країнах Європи уряди захищають себе від концентрації великих масивів землі в одних руках чи у групи осіб, маючи працююче антимонопольне законодавство. Отож такі країни й мають розвинене фермерство: Польща — 2,5 млн фермерських господарств, Італія — 1,8 млн, Іспанія — 1 млн. А в нас офіційно у сільському господарстві працюють скромні 52 тисячі сільгосптоваровиробників, із них — 39 тисяч фермерських господарств, і ця цифра щороку скорочується.

І замість того, щоб розпочати все ж таки підтримувати фермерів — сприяти створенню сімейних фермерських господарств, надавати їм трудовий стаж та податкові канікули для розвитку, не знайшли нічого кращого, аніж запропонувати продавати землю. Як це допоможе розвитку малого фермерства — невідомо!

Сьогодні нам вдалося зупинити прийняття цієї Постанови, але намагання якимось чином підмінити думку українців триватимуть. Недарма людям заборонили висловити її на всеукраїнському референдумі! Як не допустити цього? Маємо об’єднатися для захисту української землі та майбутнього нашої країни. Адже країна, в якої відібрали найголовніший стратегічний ресурс, автоматично стане територією без майбутнього.

Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщина», Agropolit, 30 травня 2017р.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова