Пенсіонери кажуть що пенсійна реформа — це останній цинічний обман керівництвом країни свого громадянина. Варіації на це висловлювання чую дуже часто, особливо коли їжджу по селам та селищам України. І це якщо не починають згадувати «медичну реформу». Там взагалі цензурних слів звучить мало.
Звичайно запитують і про землю, і різні політичні запитання цікавлять селян — але, напевне, найбільше розмов, скарг та прохань про допомогу отримую саме щодо пенсійних виплат. У кожного, звісно, своя історія, але більшість дуже схожа. У селі важко знайти людину яка б тяжко не працювала все своє життя, а на пенсії отримувала такі виплати, що не лише за комунальні нарахування заплатити — прогодуватись неможливо!Якщо згадувати радянські часи, то майже всі пенсіонери з невеликою різницею мали однакову пенсію. І вона не тільки гарантувала мінімальний прожитковий рівень, але й давала відчуття справедливості. Хоча і тоді щодо селян, як на мене, використовувався принцип другосортності: були пенсії і по 20 – 30 рублів на місяць!
Минулого року уряд з гордістю рекламував пенсійну реформу обіцяючи осучаснити пенсійні виплати. Лунали заяви що буде «поборено величезну несправедливість» при нарахуванні пенсій. Всі очікували підняття виплат хоча б до рівня інфляції. Які були розчарування ви самі знаєте… Так, в декого пенсія дійсно зросла. Але таких – одиниці. І майже всі проживають у великих містах. В селах більшості людей додали до пенсії від 10 копійок до 60 гривень!
Згідно нового пенсійного законодавства для отримання пенсії за віком з 2018 року потрібно мати стаж роботи не менше 25 років, а протягом 2019 – 2028 років щорічно на1 рік більше, внаслідок чого мінімальний стаж складе 35 років.
По суті це означає, що більшість громадяни України, які проживали і проживають у сільській місцевості і працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях) не будуть мати права на призначення пенсії, оскільки були ліквідовані колгоспи та сільськогосподарські кооперативи, і більшість громадян вимушено залишалось без роботи. Щодо нових робочих місць – то не потрібно розповідати як важко в селі знайти роботу, та ще й офіційну!
Люди, які забезпечували продовольчу безпеку держави, при цьому працюючи за копійки, сьогодні після збільшення мінімального робочого стажу можуть розраховувати лише на соціальні виплати.
А в сільській місцевості проживає 5 мільйонів пенсіонерів! В окремих регіонах їх кількість перевалює за 60% всього населення. І частина з них не може підтвердити жоден робочий день до 1972 року. У селян не було трудових книжок. Вони навіть не мали паспортів! Після розвалу СРСР в багатьох громадян пропали цілі періоди трудового стажу. Що стосується сільських жителів, то там взагалі ситуація важка: десятиліття роботи в так званих «Колгоспбудах», які безвісти зникли в результаті соціально-економічних реформ, не тільки не вплинули на розмір пенсії, навпаки, знизило і так мізерні виплати.
Ось і змушені до самої смерті старенькі виживати завдяки присадибним ділянкам, здачею в оренду паїв та виснажливій ручній праці в домашніх господарствах.
Отже маємо констатувати – пенсійна реформа не тільки не досягла задекларованої мети, вона поглибила соціальну нерівність серед пенсіонерів узаконивши з однієї сторони захмарні пенсії і зробивши привілейований клас пенсіонерів, з іншої глибоко образила тих, хто все життя працював, отримують суми, навіть менші ніж прожитковий мінімум!
Прем’єр-міністр розуміючи, що цією «реформою» перекреслив можливість цій владі втриматись на посадах і беручи до уваги наступний виборчий рік, пообіцяв селянам підвищення пенсійних виплат у 2019 році. Взагалі вважаю, що початок наступного року буде доволі багатим на різного роду виплати — влада, яка вже скомпрометувала себе всіма «реформами», спробує якимось чином все ж підвищити свій рейтинг. Але де гарантія, що після виборів ці виплати будуть продовжуватись?
«Батьківщина», розуміючи це, запропонувала закріпити підвищення в законодавчому полі і зареєструвала законопроект (№8004), яким передбачено, що громадяни, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях) мають право на встановлення мінімального розміру пенсійних виплат на рівні не меншому за 2 прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність (не менше за 2746 грн. в 2018 році), що відповідатиме середньому розміру пенсійних виплат. Безумовно це невеликі кошти. Але було б блюзнірством обіцяти підняти пенсії до 5 тисяч розуміючи, що влада все одно не пристане на цю пропозицію.
Сьогодні ж від так званої «реформи» у виграші залишились лише високооплачувані посадовці, депутати, держслужбовці, які й до перерахунку мали непогані пенсії. Вони отримають значно соліднішу надбавку до пенсії, ніж їх співвітчизники, які віддавали роботі не менше зусиль. Де ж тут соціальна справедливість? Чому держава не дбає про тих, хто десятиліттями сумлінно працював на розвиток української економіки, на забезпечення продовольчої безпеки країни? Чому відмовляється забезпечувати гідну старість всім українським пенсіонерам?
Пенсійна реформа від влади – це не підвищення пенсій, це цинічний, безжалісний обман українців!
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», Lb.ua, 13 квітня 2018р.
