Аграрний комітет парламенту як правило завжди працює синхронно при прийнятті важливих для галузі рішень. Це дозволяє проводити через Раду часто непрості питання. Втім, це не означає, що «інакомислія» немає серед аграрних депутатів. Власним прикладом часто це доводить народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко.
Як депутати «провалили» додаткових 5 млрд грн для АПК? І який ефект для галузі насправді від прийнятих наприкінці минулого року законодавчих ініціатив? Детальніше про це та інше читайте у ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com.
AgroPolit.com: Яке питання буде основним для аграрної політики 2017 року?
Вадим Івченко: Спочатку трохи про підсумки. Перше – більшість прийнятих минулого року законопроектів (окрім дерегуляції та антирейдерського) нічого значного для галузі не дали. Друге – ми так і не отримали повної фінансової розбивки за групами товаровиробників, які отримували раніше компенсацію ПДВ на свої спеціальні рахунки, з відповідними сумами за 2016 рік. Хоча з таким проханням я особисто звертався до міністра фінансів Олександра Данилюка. Ми знаємо, що в 2016 році загалом АПК отримало 25,7 млрд грн на ці цілі, а дотації на 2017 рік передбачені у сумі 5,5 млрд грн. Мінфін запевняє, що цих грошей вистачить усім тим, хто потребує держпідтримки. Чи так це? Побачимо, коли проаналізуємо ці дані від Мінфіну. Він пообіцяв їх надати.
AgroPolit.com: Говорячи про справедливу підтримку АПК, не забувайте про те, що рослинники фактично отримали той же спецрежим у вигляді повернення експортного ПДВ, а фермери – свою частку від цього у закупівельній ціні (за оцінками експертів, +15% до неї). Тому ця сума «природно» менша.
Вадим Івченко: Компенсацію отримали ті зерновики, які працюють на зовнішній ринок. Вони від скасування ПДВ мало що втратили. Таких у нас близько 80% (за оборотом). Але є ще 20% – це 86% усіх фермерів, які за готівку здають свій урожай оцим 80% експортерам. Ви бачили, яка сьогодні ціна на кукурудзу? Знизилася на 300 грн на 1 тонні. Наразі ніхто з виробників не може здавати її, бо 1 тонна коштує менше 4 тис. грн. А можливості зберегти та акумулювати її у більшості фермерів немає.
AgroPolit.com: І все ж, рослинники отримали 20% у вигляді експортного ПДВ. Тому доцільніше казати про тваринництво.
Вадим Івченко: Але, наприклад, виробники жита – не отримали такої підтримки. І якщо будуть його вирощувати, то матимуть значно нижчу рентабельність, аніж якщо вирощувати кукурудзу. Потрібно було і для них щось передбачити, оскільки товар піде на внутрішній ринок, а потім на переробку.
Питання пільг – дискусійне…
AgroPolit.com: Могли б, але в умовах дефіцитного бюджету треба думати, що цю підтримку мають отримати ті, хто її реально потребує…
Вадим Івченко: Питання пільг – дискусійне. От візьміть індустріальні парки. Їх зробили? Зробили. Вони не платять податок на прибуток, ПДВ у них зменшене. А в ці парки потрапили деякі сільськогосподарські виробники – виробники яйця, цукрового буряку. Чому вони сьогодні мають пільги, а інші – ні? Я не кажу зараз про рослинну чи олійну групу. Хочете грати чесно? Покажіть ринку, скільки було на рахунках виробників коштів від спецрежиму ПДВ. Можливо, стільки, як каже Мінфін, а можливо – і в рази більше. Тоді буде чітке розуміння ситуації з доцільністю прямої підтримки на 2017 рік. Без цього казати справедливо видали чи ні – важко. Я пам’ятаю, коли прем’єр із трибуни Ради сказав про додаткові 5 млрд грн для АПК…
ЧОМУ ДЕПУТАТИ НЕ ЗНАЙШЛИ ДОДАТКОВО 5 МЛРД ГРН ДЛЯ АПК?
AgroPolit.com: І паралельно він додав, що саме депутати повинні знайти ці 5 млрд грн. Адже в бюджеті тоді вже заклали 5,5 млрд грн. Чому ж ви з колегами ці гроші не знайшли?
Вадим Івченко: Якщо ви думаєте, що депутати можуть знайти для цього джерела, то помиляєтесь. Потрібен МІНФІН, щоб зрозуміти, з яких «ям» можна взяти ці кошти? Хоча б теоретично. Ми могли б узяти з митних ям. Ми зменшили ренту, підняли поріг оподаткування із офшорами з 50 млн до 150 млн грн, але, знову ж таки, треба про все говорити в комплексі.
Я згоден, що 80% рослинникам потрібна автоматична система повернення експортного ПДВ, але..! Давайте подивимося на тваринництво: 10 підприємств формують 9 млрд грн усього ринку продажу м’яса свинини, заявленого до ПДВ. А всього у галузі працює 56 підприємств з 1 млн поголів’я худоби. А ще 1 млн 100 поголів’я – у домогосподарствах, де задіяно 1 мільйон 100 людей, тобто 4 млн сімей. Отже, одним ми дали можливість отримати пільги, а з іншими ми не працюємо, хоча їм вони потрібні більше. Ми не створили механізми для стимулювання появи сімейної ферми, правильного забою тварин, вирощування, підтримки, щоби купувати кормові за помірною ціною. При цьому вони знову «ходять» поза ринком. 1 млрд грн держпідтримки забиратимуть тільки свинарі (10 підприємств) із виділених 4 млрд. Ще 2 заберуть птахівники, а 1 млрд залишиться для інших.
AgroPolit.com: Фермерам пропонуються інші програми: компенсація відсотків. Вперше в бюджет заклали гроші – 700 млн грн – на створення Фонду гарантування кредитів АПК. Хіба це не підтримка, якої вони очікують?
Вадим Івченко: Гроші є, але виникає запитання, для кого ми це все робимо? Ми забуваємо про село, про те, що молодь звідти виїжджає. Тому ми маємо робити реформу не для громади, а для села, створювати гідні умови для життя та роботи. Це колосальна праця. Ми чомусь звикли працювати вибірково. Наприклад, Аграрний фонд працює із 50 підприємствами, а всього їх налічується близько 51 тис. Потрібно створити мережу «людей» у кожному регіоні, які будуть працювати на розвиток окремої місцевості.
Виходячи з тієї інформації, яку я отримую, видно, що коштів, виділених для підтримки фермерів, буде замало. Тому підтримку отримуватимуть ті, хто завжди користувався державними програмами. Ми знову не дійдемо до людини, до маленького фермера. Ми не зробимо так, щоб він вийшов із «чорного» ринку на «білий», наприклад, чесно платив за договори оренди тощо…
AgroPolit.com: Все ж, давайте говорити об’єктивно: компенсація відсоткових ставок – це добре чи погано для аграріїв?
Вадим Івченко: Компенсація відсоткових ставок – це добре для тих, хто може безперешкодно піти в банк і оформити цей кредит. Але не всі нею користуються. І це проблема.
Поява Фонду гарантування для фермерів – добре, бо він має гарантувати банкам повернення фермерами кредитів
AgroPolit.com: Щодо Фонду гарантування для фермерів – це можливість для фермерів чи ні?
Вадим Івченко: Поява фонду – добре, бо він має гарантувати банкам повернення фермерами кредитів. Та поки що маємо тільки назву, але не побачили порядок розподілу коштів і бачення того, що гарантуватимемо. Якщо все буде правильно прописано, то, повірте, він сприятиме підтримці малого та дрібного фермерства в Україні.
Погано, що не вдалося проштовхнути міністерську позицію про підтримку на 1 га. Вона допомогла б вивести із тіні частину маленьких підприємств, які раніше працювали у тіні. Підтримка Міністерства АПК була, але далі включилися депутати, лобістські групи (тваринників) і вони почали обертати ситуацію на свою користь.
Відшкодування вартості на вітчизняну техніку – це позитивне явище
AgroPolit.com: Виділення коштів на компенсацію придбання сільськогосподарської техніки – добре чи ні?
Вадим Івченко: Відшкодування вартості на вітчизняну техніку – це позитивне явище. Це відбудеться у тому разі, якщо виробники ці кошти пустять на модернізацію своїх заводів. Надаючи таку підтримку, держава у праві вимагати цього. Інша справа, якщо ця підтримка піде за кордон на банківські рахунки й жодного ефекту для підйому вітчизняного машинобудування не принесе.
Загалом ця програма вигідна, але в стратегічному плані потрібно створити гідні й правильні умови, щоб підтримка була чесною!
AgroPolit.com: Як вважаєте, тему вільного ринку землі цього року вдасться зрушити з мертвої точки?
Вадим Івченко: Ті, хто проштовхує ідею відкрити ринок землі, розуміють, що він буде відкритий лише для великого власника або іноземних інвесторів. Щоб закрити це питання, потрібно продовжити мораторій. Не можна поспіхом це вирішувати, намагаючись догодити Міжнародному валютному фонду. Це внесе в Україну великий хаос.
Зрозуміло, що відкриваючи ринок землі, навіть якщо його буде відкрито найближчим часом, країна отримає деякий зиск. Але у довгостроковій перспективі я бачу програш
AgroPolit.com: У Меморандумі України з МВФ не вказано, коли саме повинен бути відкритий ринок і в якому форматі він має будуватися. Йдеться лише про прийняття закону «Про обіг сільськогосподарських земель».
Вадим Івченко: Насправді тема обігу земель – двояка. По суті людям потрібно дати право розпоряджатися своєю землею. Але ми відстоюємо позицію, що цю землю повинна купувати або територіальна громада, або держава. Людина, яка бажає продати землю, подає державі заявку, а та її приймає, за потреби надаючи довгостроковий кредит покупцеві. Територіальне об’єднання її купує й надалі нею розпоряджається. Також додатково потрібно для орендарів передбачити заставу права оренди, щоб будь-який фермер мав право отримати за землю гроші в банку – довгострокова оренда…
Зрозуміло, що відкриваючи ринок землі, навіть якщо його буде відкрито найближчим часом, країна отримає деякий зиск. Але у довгостроковій перспективі я бачу програш. Хаотичний продаж, конфлікти між фермерами та «покупцями», невизначеність щодо продажу землі іноземцям – це тільки деякі проблеми, з якими стикнемось у цьому випадку. Також не потрібно забувати про корпоратизацію земельних масивів, яка цілком ймовірно охопить цілі області, тобто підлаштувати ринок землі під когось одного – не вийде!
Рано чи пізно всі країни приходять до обігу земель, і ми також прийдемо. Але зробити це потрібно лише тоді, коли будуть узгоджені та вирішені всі суперечливі та проблемні питання. Що ж маємо на сьогодні? Десятки різних пропозицій і жодної спільної позиції. Так справи не робляться! Треба обрати один шлях і йти ним.
Наталія Білоусова, AgroPolit.com, 1 лютого 2017р.
