З кожним днем усе гучніше лунають голоси політиків про те, що українцям необхідно терміново передати право розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення. Серед аргументів: швидке наповнення бюджетів усіх рівнів, збагачення економіки на 10 млрд. гривень тощо. Погоджуюсь, вільний обіг земель Україні потрібен, але в які терміни?
Вдала реалізація прогресивних реформ потребує міцної економіки, яка б сформувала переваги для українських фермерів. Не можна вести мову про впровадження класичного ринку землі без обмежень в умовах, коли економіка країни перебуває у стані глибокої кризи. Бо криза – це мінімальні ціни, сумнівні можливості для національного капіталу, переваги для іноземних інвесторів та спекулянтів.
Вже багато років існує чорний ринок продажу землі. Тобто жодних відрахувань від оборудок з землею до державної скарбниці не надходить. І тому наш обов’язок – перевести ці схеми у правове поле та отримувати податки.
Ще одна проблема – наповнення земельного кадастру. Як може повноцінно функціонувати ринок землі, коли в нас одна земельна ділянка накладається на іншу, коли реєстрація договорів відбувається роками, немає розмежування земель та відсутня нормативно-грошова оцінка?
Згідно зі звітом «Про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» (Форма 6-зем), на особисті селянські господарства в Україні припадає 3,7 млн. га. Тим часом за даними земельного кадастру, ця площа становить 3,3 млн. га, а Держстат називає цифру у 2,6 млн. га. Як можна торгувати будь-яким товаром, якщо навіть його кількість є невідомою? Як потім вирішувати суперечки? І таких протиріч існує безліч!
Тому «Батьківщина» запропонувала відкласти зняття мораторію на 5 років і узгодити нормативно-правову базу. Водночас слід провести інформаційну роботу щодо роз’яснення усіх положень, а також ризиків такого кроку. Необхідно підготувати відкритий кадастр, виконати розмежування земель, визначити нову нормативно-грошову оцінку по кожному регіону, уможливити швидку реєстрацію договорів і отримування актів.
Також потрібно ліквідувати корупційні схеми, провести інвентаризацію усіх земель комунальної, державної та приватної власності, створити рівні умови для всіх учасників ринку. І лише після виконання усіх цих умов можна говорити про продаж земель сільськогосподарського призначення.
До продажу землі мають підготуватися як її власники, так і потенційні покупці. А до того часу потрібно розвивати ринок через обіг права оренди земель сільськогосподарського призначення, максимально обмежуючи нецільове використання та спекулятивні операції із землею. Тоді початок купівлі-продажу землі не спричинить шоку.
Натомість що відбувається сьогодні? Напередодні можливого скасування мораторію деякі аграрні корпорації, які щосили лобіюють це питання, уже почали укладати договори-наміри із селянами про те, що за першої ж можливості власник землі продасть її лише цьому покупцеві! Щось там платять за цей «документ». У селі, де немає роботи і де багато людей похилого віку, ці договори користуються популярністю. У Європі середня вартість одного гектара землі сягає понад 15 тис. доларів. У яку суму оцінять нашу землю?
З одного боку, щоб зробити землю дорожчою, необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат. З іншого – висока вартість землі унеможливить придбання її середніми фермерськими господарствами, сільськогосподарськими кооперативами та сімейними фермами. Банки зараз не готові надавати дешеві кредити під заставу землі.
Тобто ціною на землю, як і відповідною законодавчою базою, держава дасть зрозуміти, на кого розраховує у майбутньому – на великий капітал (агрохолдинги, великі агрокорпорації) чи на приватні, сімейні та невеличкі фермерські господарства. Тоді ж таки можна буде зрозуміти аграрну спрямованість країни: або ми працюємо на сировинній економіці – продаємо зерно, соняшник, рапс, або переходимо на випуск продукції з доданою вартістю.
Найцікавіше: поки не буде ухвалений закон про обіг сільгоспугідь – мораторій залишатиметься в силі. Не потрібно приймати жодного додаткового закону! Але хто запевнить, що до кінця року такий законопроект не буде зареєстрований у Верховній Раді? Тому фракція «Батьківщина» надала пропозиції щодо законодавчого продовження мораторію на продаж землі на 5 років – до 2021 року.
Ми впевнені, що за цей час рівень ВВП на душу населення стане середньоєвропейським, запрацює судова система, нормативно-правова база, буде створено добрий інвестиційний клімат. І тоді вже можна буде говорити про те, що країна готова до відкриття ринку землі.
Вадим Івченко, народний депутат України, заступник голови Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин,
«Вечірні вісті», 14 вересня 2015р.
