На «відкатах» і махінаціях з поверненням ПДВ аграрний сектор України втрачає майже 3 млрд доларів, які йдуть в кишені чиновників та нечистих на руку ділків, пише у статті на сайті uainfo.org народний депутат Вадим Івченко.
Сьогодні в Україні основу експортних продуктів забезпечує аграрна галузь – це загальновідомий факт.
Тож не дивно, що найбільше відшкодувань ПДВ при експорті отримують саме представники агропромислового комплексу. Тобто, вочевидь, саме у цьому секторі можна очікувати і найбільше зловживань.
Структура Державної фіскальної служби організована не вчора, та й сама машина відшкодування ПДВ за допомогою «відкатів» відпрацьована ще з часів Азарова.
Хочу наголосити, що порівнювати епоху Януковича-Азарова або Ющенка з часами, які наступили зараз, – неправильно. Адже ми живемо в реаліях, коли за зміни в Україні віддали своє життя величезна кількість людей. І «гратися» з «відкатами» при експорті продукції є абсолютно неприпустимо.
Усі ми сподівались, що після Революції Гідності все мало б змінитися. Тепер, за часів керівництва Державною фіскальною службою Романа Насірова стару систему вдосконалили, втім навіть натяку нема на зміни, які ми очікували після Майдану.
Що ж відбувається при відшкодуванні ПДВ за операції з сільськогосподарськими культурами? Перший етап – прийняття податкової декларації, фактично її затвердження на регіональному рівні та передача у центральний офіс.
Система, яку розробила Державна фіскальна служба, налаштована таким чином, що на регіональному рівні вже залишається до 5% від загальної суми відшкодування.
Другий етап – попадання у реєстр, ну, і фактично – відшкодування. Реєстр заповнюється вручну, і аби опинитись в переліку тих, хто все ж таки отримає відшкодування, аграрним компаніям потрібно або мати неймовірне везіння, або «домовлятись» з тим, хто цей реєстр формує. Тут цифри різняться від 15 до 17% від суми, в залежності від регіону, клієнта і т.д. Неосяжне поле діяльності для величезної кількості посередників, які постійно ходять за клієнтами з аграрного сектору і пропонують свої «послуги»!
А для тих, хто принципово платити не хоче, – завжди є запасний варіант. Адже фірми, які перебувають у судових процедурах, взагалі ніякого відшкодування не отримують. Потрапити до списку таких компаній – справа одного дня і сильного бажання однієї посадової особи…. Керівники аграрних підприємств розуміють, про що я. І не тільки аграрних…
Виходить, нині аграрний сектор України на вищевказаних «операціях» при експорті більше ніж 15 млрд доларів фактично втрачає 20%, а це майже 3 млрд доларів, які йдуть в кишені чиновників та нечистих на руку ділків. А контроль за всією схемою – в руках керівництва Державної фіскальної служби.
Хто ці люди, які оббирають наших аграріїв і яка сила за ними стоїть – це вже інше питання. У час, коли переважна більшість українців живе у злиднях, дрібні фермери рахують кожну копійчину, аби просто вижити, хтось купує собі квартири у Лондоні або інших частинах світу, дорогі автомобілі, елітній відпочинок, яхти.
3 мільярди доларів… В перерахунку на гривні це трошки більше, ніж річний бюджет Міністерства освіти! Невже безкарно можна отримувати такі прибутки, а «компетентні органи» постійно закриватимуть на це очі? Хто ж «кришує» цей «бізнес»? Що робить керівництво фіскальної служби такими недоторканними, адже оббираючи аграрний сектор на цю велетенську суму експортного ПДВ, вони й досі залишаються на посаді?
Ці питання залишаються на сьогодні відкритими. Я думаю, що відповіді на них мають дати і Президент, і Генеральний прокурор.
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», uainfo.org, 16 вересня 2016-го.
