При відшкодуванні ПДВ аграрний сектор України втрачає через «відкати» майже $3 млрд. Це більше, ніж річний бюджет Міністерства освіти.
На сьогоднішній день основну експортних продуктів України забезпечує аграрна галузь. Тому не дивно, що найбільше відшкодувань ПДВ при експорті отримують саме представники агропромислового комплексу. Вочевидь, саме у цьому секторі і можна очікувати найбільших зловживань.
Структура Державної фіскальної служби організована не вчора і сама машина відшкодування ПДВ з допомогою «відкатів» відпрацьована ще з часів Азарова.
Хочу наголосити, що порівнювати епоху Януковича-Азарова або Ющенка з часами, які наступили зараз, неправильно і недопустимо. Адже ми живемо в реаліях, коли за зміни в Україні віддали своє життя величезна кількість людей. Тому нагріватися на «відкатах» при експорті продукції є абсолютно неприпустимим.
Мали надію, що після Революції Гідності все зміниться. Державну фіскальну службу, яку сьогодні очолює Роман Насіров, справді удосконалили, але це ніяк не відповідає очікуванням Майдану.
Що ж відбувається при відшкодуванні ПДВ за операції з сільськогосподарськими культурами? Перший етап – прийняття податкової декларації, фактично її затвердження на регіональному рівні та передача у центральний офіс. Система, яку розробила Державна фіскальна служба, налаштована таким чином, що на регіональному рівні залишається до 5% від загальної суми відшкодування.
Другий етап – потрапляння у реєстр і саме відшкодування. Реєстр заповнюється вручну. Аби опинитись в переліку тих, хто все-таки отримає відшкодування, аграрним компаніям потрібно або мати неймовірне везіння, або домовлятись з тим, хто цей реєстр формує. Тут цифри різняться від 15 до 17% від суми (в залежності від регіону, клієнта і т. д.) – неосяжне поле діяльності для величезної кількості посередників, які постійно ходять за клієнтами з аграрного сектору і пропонують свої «послуги». А для тих, хто принципово платити не хоче, завжди є запасний варіант – фірми, які перебувають у судових процедурах, взагалі ніякого відшкодування не отримують. Потрапити до списку таких компаній — справа одного дня і сильного бажання однієї посадової особи.
На сьогоднішній день аграрний сектор України на вищевказаних «операціях» при експорті, що сукупно складає більше $15 млрд, втрачає фактично 20%, тобто майже $3 млрд, які йдуть в кишені чиновників та нечистих на руку ділків. Контроль за всією схемою знаходиться в руках керівництва Державної фіскальної служби.
Хто люди, які оббирають наших аграріїв, і яка сила за ними стоїть – це вже інше питання. В час, коли переважна більшість українців живе у злиднях, дрібні фермери рахують кожну копійчину, аби просто вижити, хтось купує собі квартири у Лондоні або інших частинах світу, дорогі автомобілі, елітній відпочинок, яхти.
3 мільярди доларів. В перерахунку на гривні це трошки більше, ніж річний бюджет Міністерства освіти. Невже безкарно можна отримувати такі прибутки, а “компетентні органи” постійно закриватимуть на це очі? Хто покриває цей «бізнес»? Що робить керівників фіскальної служби такими недоторканими? Обираючи аграрний сектор на цю неймовірну суму експортного ПДВ, вони і досі залишаються на посадах?
Ці питання залишаються на сьогоднішній день відкритими. Я думаю, що відповіді на них мають дати і президент, і генеральний прокурор.
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», «Новое время», 26 серпня 2016 року.
