29 вересня – День пам’яті трагедії Бабиного Яру… Того самого Бабиного Яру, по якому на початку новітньої війни російські фашисти влучили ракетою…
Вони хотіли вбити Бабин Яр ще раз. Фашизми бувають різні, вони ховаються за різними літерами, кольорами й ідеологіями, але це завжди – одне й те ж!
І тому я хочу, аби світ сьогодні не просто схилив скорботно голови, поминаючи безневинно убитих людей у київському Бабиному Яру, але й щось робив для попередження подібних трагедій. Робив так, аби оті слова «Ніколи знову» були не мантрою, а реальним дієвим механізмом попередження й уникнення великої біди.
Україна вже робить для цього все. Ми сьогодні боремося і воюємо не лише за свою свободу, а за свободу цілого світу. За вищі священні права на волю всіх націй і народів.
Сумуємо, пам’ятаємо, боремося…
