Суспільству диктують свої «наративи» різні групи впливу. Замість того, щоб розібратись, проаналізувати та дійти ВЛАСНОГО висновку, ми часто бездумно «споживаємо» брехливо-маніпулятивні «наративи».
Часто навіть не читаємо саму новину. «А навіщо?» – говорять «споживачі новин». «Можна ж прочитати лише заголовок». А заголовки, та і самі новини, деколи створюють люди, які глибоко не розуміють того, про що пишуть.
Ось так і живемо. На це накладається магія простих рішень, яка сьогодні вирує в головах українців. І тих, хто приймає рішення, і тих, хто чекає цих рішень.
Деякі світові філософи говорять про все більший інфантилізм суспільств. Напевно, вони праві. Напевно забагато інформації, напевно немає часу на її (інформації) обробку. Напевно нівелюється освіта, напевно нівелюється професіоналізм.
Але для мене є декілька аксіом:
- У складних (комплексних) проблем немає простих рішень.
- Просте рішення розбещує і створює ілюзію могутності, однак є шкідливим у стратегічній перспективі. Тому що прості рішення, як правило, приймаються без врахування базових речей і принципів.
- Проводячи зміни чогось або у чомусь, треба чітко розуміти, як це «щось» працює і розраховувати свої дії хоча б на три-чотири кроки вперед.
- Складними системами можуть управляти лише над професійні люди.
Найкращий приклад простих рішень: «Грабь награбленное», «Экспроприируем экспроприаторов», «Мы наш, мы Новый мир построим» і родзинка цього всього «Каждая кухарка должна научиться управлять государством». Нічого не нагадує?
Сергій Власенко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 22 лютого 2021 року
