Сергій Власенко: Їм потрібна ЦВК в режимі «чего изволите?»

І це не тільки вибори у семи одномандатних округах, а й допити у справі так званих амбарних книг Партії регіонів та можливе голосування запропонованих Президентом Петром Порошенком висуванців у нові члени Комісії без урахування позицій одних фракцій і з заміною прізвищ кандидатів від інших. Про те, чи пов’язані допити членів ЦВК в НАБУ з кадровими ротаціями, яка перспектива цього розслідування, чому Порошенко не вніс у списки кандидатів у ЦВК «бувалих», в інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, народний депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко.

— Пане Сергію, 13 червня 2016 року пройшли перші допити керівного складу Центрвиборчкому у Спеціальній антикорупційній прокуратурі. На ваш погляд, що відбувається навколо цих так званих амбарних книг Партії регіонів. Чому свідками проходять, зокрема, заступники голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна та Андрій Магера? Чи є тут політика?

— Я не бачив документи в оригіналі. Можу робити висновки лише з заяв тих людей, які висловлювалися з цього приводу. І довіряти або не довіряти цим словам. Висловлювати свою думку щодо них.

По-перше, пан Трепак, який оприлюднив факт цих документів, у своєму інтерв’ю зазначив декілька надважливих моментів. Про деякі з них партія «Батьківщина» говорила від самого початку. Зокрема про те, що Віктор Янукович ніколи не був легітимним Президентом України, а результати президентських виборів 2010 року були сфальшовані за допомогою грошей. А також про те, що у цьому брав участь і за гроші працював на Віктора Януковича Віктор Ющенко зі своєю командою. Використовувалися різні технології. Згадайте «противсіхів», тих хто казав, що не піде на вибори. Ось тепер, згідно з висловлюваннями пана Трепака, базуючись на тих документах, очевидно, що ці події мали місце.

Другий блок. Коли ми говорили про те, що Партія регіонів здійснює масову корупцію, ваші колеги журналісти нам казали: «Дайте докази. Це політична заява». І ось тепер нарешті вперше з’явилися документи, які за певної юридичної обробки можуть стати доказами.

— Стануть?

— Як на мене, ці документи (принаймні так, як про них говорять) мають високу перспективу стати доказами. Але для цього потрібно вчинити цілу низку слідчих дій.

— Яких?

— Зокрема допитати людей, які зазначені у цих документах. Встановити: ці «книги» є оригіналами чи копіями. Як вони виникли. Яким чином опинилися у пана Трепака. Якщо папери прив’язані до якогось приміщення чи місцевості, припустімо, до штабу Партії регіонів, то можна проконтролювати, чи приходили туди у вказані дні ті люди, які там зазначені. Також потрібно проводити так звані очні ставки або допити віч-на-віч. Опитувати не лише тих, чиї прізвища є в «амбарних книгах», а й людей, які з тих чи інших причин можуть мати інформацію.

Саме тому можу припустити, що Андрія Магеру і Жанну Усенко-Чорну допитують щодо тих осіб із ЦВК, імена яких зазначені в «амбарних книгах». (І я не допускаю, що Андрій Йосипович чи Жанна Іванівна там можуть фігурувати.)

Але, згадайте, була інформація, що у цих «книгах» фігурує підпис Михайла Охендовського. Треба з’ясувати, чи є «автограф» оригіналом. Для цього потрібно відібрати у нього зразки підписів, що, як розумію, вже було зроблено. Треба провести необхідні експертизи. Також опитати людей, які були навколо пана Охендовського. З’ясувати, де він був того дня, що зазначений у «книзі». Їздив у те відрядження чи ні. Чи відвідував штаб Партії регіонів. Думаю, для цього абсолютно правильно і доцільно опитати або допитати всіх, хто працював у ЦВК. Це нормальні слідчі дії.

— Чому провадження з’явилося саме зараз? Бачите якісь зв’язки з кадровими ротаціями у ЦВК?

— Ми можемо з вами будувати будь-які теорії змов. Але для мене важливо, аби суспільство отримало відповіді на свої запитання, зокрема про справжність «книги» та підписів.

Я особисто попри те, що зараз почнуть говорити про таємницю слідства, вважаю, що 841 сторінка матеріалів має стати публічною. Цим знімуться всі спекуляції: хто там є, кого нема тощо.

Віктор Янукович ніколи не був легітимним Президентом України

Тобто я за те, щоб суспільство отримало максимально широку інформацію. Та маю серйозні сумніви, що так відбудеться.

— Чому сумніваєтесь?

— Бо, на жаль, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), на яке стільки сподівань покладали ваші колеги і молоді обличчя в парламенті, не виправдало їх.

Нагадаю, ми, старі члени парламенту, говорили, що нічого доброго не буде до тих пір, поки вище керівництво держави продовжуватиме розповідати, що керувати країною і мати величезний бізнес — це нормально. Як і розповідати, що офшорні скандали — це нормально і там не ходили великі гроші. Байдуже які. Не секрет, що усі офшорні схеми будуються лише з однією метою — ухилення від сплати податків. Ніхто не заважав створити корпоративну систему управління в Україні. І все це не стосується жодного «сліпого», «напівсліпого» чи «глухого» трасту. А лише сліпих і глухих політтехнологів, які радять такі нісенітниці оголошувати.

Усі офшорні схеми будуються лише з однією метою — ухилення від сплати податків. Все це не стосується жодного «сліпого», «напівсліпого» чи «глухого» трасту. А лише сліпих і глухих політтехнологів, які радять такі нісенітниці оголошувати

— Скажіть, є перспективи, що справу «амбарних книг», принаймні в частині ЦВК, буде доведено до суду?

— На жаль, маємо незмінну тенденцію: правоохоронні органи в Україні — новостворені чи давно існуючі — усі працюють не за професійним принципом, а за принципом політичної доцільності.

Яскравим прикладом цього є призначення Юрія Луценка на посаду Генерального прокурора. І питання не лише в тому, що у нього немає юридичної освіти. Хоча це дуже важливо, бо суперечить документам Організації Об’єднаних Націй і Ради Європи. І я не уявляю жодної країни світу, де генеральний прокурор, який є процесуальною фігурою, на відміну від міністра внутрішніх справ, не мав би юридичної освіти.

Нині діяльність прокуратури повністю політизується. Якщо раніше прокуратура була майданчиком для обливання брудом опонентів Віктора Януковича, то тепер це піар-майданчик з висвітлення видатної ролі того чи іншого генерального прокурора у боротьбі з корупцією і злочинністю за відсутності будь-яких практичних результатів.

Діяльність прокуратури повністю політизується

— Обґрунтуйте?

— Наведу приклад. Арештували кілька днів тому заступника міністра економіки часів Януковича (Олександра Сухомлина). Уже Генпрокурор виступив із заявою, мовляв, ця людина була у складі банди Януковича, грабувала український бюджет.

Ми можемо з вами будувати будь-які теорії змов. Але для мене важливо, аби суспільство отримало відповіді на свої запитання

Так ось, нехай Юрій Віталійович відкриє справу Європейського суду з прав людини «Фатулаєв проти Азербайджану». Там є спеціальний розділ про те, як діяла прокуратура Азербайджану у справі Фатулаєва. Вони також дозволяли собі аналогічні висловлювання до вироку суду. Говорили: людина винна і вела терористичну діяльність тощо. І Європейський суд це кваліфікував як порушення пункту 2 статті шостої Європейської конвенції з прав людини. Отже, можемо зробити висновок, що своїми непрофесійними, популістськими політичними діями Генеральний прокурор Юрій Луценко «подарував» і цій людині рішення Європейського суду, незалежно від того, винна вона чи ні.

На жаль, це все продовжується. Сьогодні прокурор Луценко діє так само, як діяв прокурор Махніцький, який виходив та оголошував політичні заяви до вироків суду, без будь-якої доказової бази. А потім такі одіозні фігури, як Андрій Портнов (заступник голови Адміністрації Президента Януковича. — Авт.), які, на мою думку, публічно порушували законодавство України, отримали можливість «схопити його за язик».

Прокурор Луценко діє так само, як діяв прокурор Махніцький

— Як саме «схопити за язик»?

— Мовляв, казав, що я причетний до розстрілів на Майдані, а піди й доведи! А доказів нема. По-перше, не зібрали, бо не змогли. По-друге, частину доказів корупційним шляхом десь продали. По-третє, можливо, є якісь домовленості, де сказали: «Цю справу прикрийте». І це дає змогу таким одіозним людям, як Портнов, почуватися переможцями у боротьбі з «імпотентами» і корупціонерами.

— Махніцький, можливо, має якусь «подушку безпеки»?..

— Я лише скажу, що, на жаль, алгоритм поведінки Олега Махніцького зараз повністю використовує Юрій Луценко.

І це призведе, повірте, до важких наслідків. Я думаю, що ситуація, яку ми сьогодні маємо з Портновим, Клюєвим, Лукаш, Єфремовим і Лавриновичем, — плювок в обличчя всьому українському народові. І цей плювок зроблений при повному сприянні усіх генеральних прокурорів, включно з Юрієм Луценком, який успішно продовжує справу Махніцького.  А ви запитуєте, чи буде політична воля щось розслідувати.

— Повернімося до ЦВК. Фракція «Батьківщина» подавала кандидатуру Усенко-Чорної. Та її не внесено у подання Президента, як і кандидатуру Андрія Магери (від «Народного фронту»). На вашу думку, чому вибивають цих двох «бувалих» із ЦВК?

— Думаю, тут треба говорити більше про філософсько-ментальні речі.

— Тобто?

— Ви знаєте, що людина, яка для себе прийняла рішення свого часу піти працювати в уряд Януковича, щоб захистити свій бізнес, напевно, не розуміє логіки тих, хто протистояв режиму Януковича.

Людина з логікою колабораціоніста не розуміє мотивів бійців, які готові боротися з режимом

Я знаю, який тиск тоді був на Жанну Іванівну. І переконаний, що на Андрія Йосиповича був не менший пресинг. Але вони не зламалися. А публічно заявляли свою позицію щодо дотримання законності, захисту прав виборців та кандидатів. Вони захищали тоді права, які зневажалися щодня.

Так ось! Людина з логікою колабораціоніста не розуміє мотивів бійців, які готові боротися з режимом.

Окрім того, бачу бажання в ручному режимі керувати прокуратурою, судовою системою, парламентом, Кабінетом міністрів України і мати особистий, тотальний контроль над Центральною виборчою комісією. Нікому там незалежні люди не потрібні. А лише залежні, політично орієнтовані, які прихильно ставляться до чинної влади.

Їм потрібна ЦВК в режимі: «Чего изволите?»

Їм потрібна ЦВК в режимі: «Чего изволите?». Андрій Магера, який, нагадаю, 2004 року був єдиною людиною, яка спромоглася не просто утриматися, а підняти руку проти визнання переможцем Януковича в другому турі президентських виборів, — не потрапляє у цю концепцію. Ось і все. Він точно не та людина, яка переходитиме «червоні лінії». Роки знайомства з ним дають мені підстави так стверджувати. Я б не хотів розчаруватись, і поки в мене таких підстав немає.

— Фракція «Батьківщина» вже заявляла, що не підтримає голосування щодо ЦВК у запропонованому Президентом вигляді. Ви вже вибудовували стратегію дій, якщо парламент все ж проголосує?

— Наша позиція чітка. Якщо це станеться — наслідки доведеться розгрібати тій частині парламенту, яка проголосує.

Сергій Власенко, народний депутат від «Батьківщини», Аналітична служба новин, 16 червня 2016-го.