В обласному краєзнавчому музеї імені Т. Легоцького відзначили кращих із 162 юних номінантів із Закарпаття, у тому числі внутрішньо-переселених сімей, котрі взяли участь у конкурсі «Захисники Украни: історія і сьогодення».
На конкурс номінувалися літературні твори, листи, образотворчі твори та авторські фотографії. Кращі роботи вміщені у збірку: «У війни не дитяче обличчя».
Написати слово до збірки мала честь і Олеся Калинич, як авторка підручників та посібників з української мови та літератури.
«Загальновідомий факт: під час Другої світової війни Велика Британія постала перед необхідністю економити. Один із міністрів запропонував скоротити видатки на освіту та культуру. Але прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль відмовився від такої пропозиції, промовивши легендарну фразу: «А за що ми тоді воюємо?»
В Україні війна. Але ми знаємо, за що воюємо. Ми воюємо за наших дітей – творчих, обдарованих; дітей, які мали б навчатися, гратися, відпочивати, подорожувати, пізнавати світ і себе в цьому світі. Натомість вони чують постріли, стають свідками вибухів, горя, тривоги, неспокою. У таких умовах важко не зламатися. Але наші діти, наче зерна, проростають на спаленій землі. Вони відроджують і нас, дорослих, вірою, надією, любов`ю. У їхніх листах біль переплітається з твердою впевненістю в Перемогу.
Автори творів – зірки, які сходять на закарпатському небі. Їхні наставники – учителі шкіл, керівники позашкільних гуртків – стають невидимими крилами учнів. Наші діти розповідали про те, що надихнуло творити; спілкувалися зі ЗМІ, отримували відзнаки та грошові винагороди, знайомилися, читали власні твори та коментували свої фотороботи. А ще – ставили автографи на сторінках збірок – ці книжки з трепетними словами отримають наші воїни», – зауважила Олеся Калинич.
