Реалізація права на освіту передбачає достатнє фінансування освіти державою. А як насправді? Чи є оплата праці вчителів гідною і справедливою? Чи передбачене підвищення заробітної плати для педагогічних працівників у бюджеті на 2025 рік? На ці запитання відповідає голова Кременецької районної організації ВО «Батьківщина» Микола Сліпченко. «Коли у бюджеті минулого року педагоги побачили підвищення заробітної плати […]
Реалізація права на освіту передбачає достатнє фінансування освіти державою. А як насправді? Чи є оплата праці вчителів гідною і справедливою? Чи передбачене підвищення заробітної плати для педагогічних працівників у бюджеті на 2025 рік? На ці запитання відповідає голова Кременецької районної організації ВО «Батьківщина» Микола Сліпченко.
«Коли у бюджеті минулого року педагоги побачили підвищення заробітної плати (маленьке, проте таке необхідне) у два етапи, вони точно знали, куди будуть спрямовані ці кошти. Але їх вкотре обманули. Підвищення з 1 квітня 2024 року так і не відбулося, — каже Микола Сліпченко. — Таке враження, що теперішній уряд проголошує лише пустопорожні обіцянки».
Формально заробітна плата вчителів складається з двох частин: посадовий оклад плюс різноманітні надбавки до окладу (за вислугу, престижність праці, перевірку зошитів, класне керівництво тощо). З державного бюджету заклади загальної середньої освіти отримують освітню субвенцію на оплату праці. В освітній субвенції закладено середню (розрахункову) заробітну плату вчителя закладу загальної середньої освіти вищої категорії з відповідними нарахуваннями на плановий бюджетний період і надбавкою за престижність 25%. Насправді ж типовим рішенням для багатьох шкіл в Україні стає така собі «економія» — надбавки прибирають і освітяни живуть «на копійки».
«Кабінет міністрів України проголосував за рішення, яке передбачає встановлення щомісячної надбавки до заробітної плати вчителям з початку року до кінця воєнного стану в розмірі 1000 гривень (2000 гривень — з вересня 2025-го). Це краще, ніж нічого. Але мова не йде про підвищення окладу, та й до кінця не зрозумілий механізм фінансування цих надбавок. Цілком ймовірно, що він ляже тягарем на місцеві бюджети громад, які є засновниками освітніх закладів», — повідомив Микола Сліпченко.
Щоб реалізувати виконання частини другої статті 61 Закону України «Про освіту» щодо посадового окладу педагогів у розмірі трьох мінімальних зарплат, додатково потрібно понад 300 млрд грн. Нині через брак коштів у державному бюджеті й потребу в міжнародних запозиченнях втілити це в життя неможливо. Тому з 2019 року уряд відтерміновує дію постанови для реалізації цієї норми. Зауважте, з 2019-го, а не від початку повномасштабного вторгнення!
«Яке рішення? Вочевидь, воно перебуває не в площині оптимізації розрахунків, формуванні тарифних сіток чи пошуку джерел економії. Потрібно працювати в напрямку наповнення державного бюджету України 2025 року, ретельно планувати його дохідну частину, а не годувати людей обіцянками, які в кінцевому результаті неможливо виконати», — переконаний політик.
Звідки взяти гроші? Перший напрямок — взаємні перерахунки між Нацбанком та держбюджетом і припинення махінацій з облігаціями внутрішнього займу. Другий напрямок — зарахування доходів від заморожених в ЄС вкладів російської федерації. Третій напрямок наповнення бюджету на сотні мільярдів гривень — це виведення з тіні доходів тютюнової галузі, виробництва алкоголю, нафтопереробних підприємств і грального бізнесу.
«При врахуванні сотень поправок для покращення головного фінансового документа країни суму надходжень можна було б збільшити до трильйона гривень. Однак уряд і провладна більшість їх не врахували. Так і живемо: в «ручному режимі», з недофінансованими освітою, наукою, системою охорони здоров’я та соціальної сфери», — підсумовує Микола Сліпченко.
