За час героїчного протистояння українців проти рашистських загарбників Артем Гурін і його близькі відчули на собі увесь жах війни.
Брат та батько Артема теж вступили у лави бійців Тероборони, а матері Артема, Ользі Гуріній, довелося прожити 5 днів в окупації. Вона разом з 10 сусідами та чотирирічною дитиною ховалися від російських танків у крихітному підвалі в Ірпені. На щастя, їм вдалося врятуватися.
Під час активних бойових дій Артем Гурінб займався евакуацією людей та виконував бойові завдання. Після того, як рашисти втекли з Київщини, він допомагав людям на деокупованих територіях.
«Я бував у таких селах, де люди навіть не знали, що їх звільнили. Коли побачили машину з українськими номерами і з прапором, то кидалися в обійми й починали плакати. Емоційно – це дуже тяжка історія», – розповідає Артем.
За самовіддану службу своєму місту та Україні Артем Гурін отримав 4 почесні нагороди: «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України III ступеня», медаль «За заслуги перед містом Ірпінь», відзнака Ірпінської міської ради «Орден добровольця», медаль «За оборону рідної держави».
Нині Артем займається пошуком гуманітарної допомоги, допомагає відновитися рібному місту від наслідків навали рашистів. Він переконаний, що правда на нашому боці. І доки є ми, наші близькі та друзі, наша рідна земля і дім, нам завжди буде, що боронити. Постріли припиняться, нарешті замовкне сирена – Україна переможе!
