Про Шевченка так багато сказано і написано, що будь-яка думка буде лише повторюванням раніше висловленого. І в той же час він досі лишається загадкою…
Ми відчуваємо, що істинний Шевченко – не той, канонічний, залиганий у кожуха та вквітчаний рушниками народний поет, а щось абсолютно інше та модерновіше… А от що саме?
У цьому феномен Тараса. Він завжди кличе нас пізнавати, шукати, діяти…
Я пригадую кінець 90-х і початок 2000-х. Парк Тараса Шевченка. Опозиційні мітинги та акції… Шевченко, як я зараз розумію, був повноцінним учасником процесу. Як і належить істинному інтелігенту, він – у вічній опозиції.
Він нас спонукав, підтримував, підбадьорював, навіть якщо ми цього не усвідомлювали.
Шевченко – дуже сучасний. І не тільки тому, що його слова досі актуальні для України. Поезія Шевченка це не вірші, це – енергія. Це не читання, а – дія, рух, поступ… Тому “Кобзар” просто не може застаріти чи втратити актуальність…
Здавалося би два слова всього: “Борітеся – поборете!”… Але у цих словах є все, це – абсолют і довершеність…
З Днем народження, великий Поете України!
