Попередній аналіз проекту Держбюджету-2017 свідчить про непрофесіоналізм уряду, – заява фракції «Батьківщина»

Натомість це внесення відбулося тільки на словах. Всупереч вимогам Конституції, у парламенті були фактично зареєстровані лише номер та назва законопроекту, до яких не було додано ані тексту документу, ані пояснювальної записки.

Проект бюджету оприлюднили лише у понеділок, 19 вересня, під час Погоджувальної ради, фактично позбавивши депутатів, керівників фракцій та комітетів можливості ознайомитися з текстом головного фінансового документу країни.

Це є кричущим порушенням бюджетного процесу, яке допустив уряд Гройсмана.

Раніше уряд зробив ще одне грубе порушення бюджетного кодексу: проект основних напрямків бюджетної політики на 2017 рік був внесений до парламенту із запізненням на 3,5 місяці. Як наслідок, Верховна Рада не змогла їх вчасно розглянути та ухвалити бюджетну резолюцію, на основі якої мав розроблятися Державний бюджет.

Крім того, уряд приховав текст Меморандуму з Міжнародним валютним фондом, підписаний 1 вересня. Ані депутати, ані громадяни досі не знають, під які зобов’язання уряд взяв кредит, за рахунок чого ми будемо його повертати і на які поступки пішла влада заради чергового траншу. Водночас зобов’язання перед МВФ мали би неодмінно стати публічними, оскільки є основою для формування Державного бюджету.

На цьому тлі заяви прем’єр-міністра про те, що бюджет-2017 буде «чесним», виглядають цинічними. Не може бути чесним те, що робиться нечесно і з порушенням законів.

Попередній аналіз проекту Державного бюджету, проведений фахівцями фракції «Батьківщина», однозначно свідчить про кричущий непрофесіоналізм уряду Гройсмана.

Наведемо лише основні приклади.

1. Занадто оптимістичний макропрогноз. Проект Державного бюджету на 2017 рік спирається на «оптимістичний» варіант макропрогнозу, який не враховує структурні зміни в розподілі фінансових потоків через зміни податкового і бюджетного законодавства. Також прийнятий макропрогноз передбачає зростання попиту на український експорт (на 4% щорічно), але в 2016 році (як і в 2017 році за прогнозами експертів) відбувається падіння світового попиту і цін на вітчизняну сировину продукцію, яка є основою експорту. Це призведе до посилення негативного тиску на обмінний курс гривні і як наслідок – на прискорення інфляції.
2. Непродуманість і безсистемність дій та імітація реформ. Радикальне зменшення в 2015 році ставки ЄСВ до 22% не вивело з тіні заробітні плати, натомість призвело до різкого збільшення прямих видатків бюджету на трансферт Пенсійному фонду: у 2016 році +74%, а в 2017 році – 161,5 млрд. грн. (+11%). Фактично планується, що 56% видатків Пенсійного фонду здійснюється із державного бюджету. Таким чином поступово втрачається суть і логіка існування «позабюджетного» Пенсійного фонду. Натомість доцільно було би розглянути поетапне зниження ставки.
3. Відсутність реальної децентралізації. Проведена «фінансова» децентралізація кардинально не змінює ситуацію із розподілом фінансових ресурсів між рівнями бюджетів. Питома вага у зведеному бюджеті як власних і закріплених доходів місцевих бюджетів, так і їх видатків у 2017 році менші за показники 2014 року. Крім того, на «плечі» місцевих бюджетів перекладається обов’язок оплачувати за власний рахунок комунальні послуги, енергоносії та адміністративно-технічний персонал для медичних закладів та закладів загальноосвітньої освіти (потребуватиме щонайменше 16,5 млрд. грн.). Для компенсації «фінансового тягаря» планується тимчасово передбачити збільшення додаткової дотації обласним і районним бюджетам в обсязі 14,9 млрд. грн. (в 163 рази!!!). При цьому бюджети об’єднаних громад лишаються ні з чим та будуть вимушені звертатися по допомогу до обласних бюджетів – а це реальна загроза фінансового забезпечення освіти і медицини на місцях.
4. Соціальна несправедливість. Передбачається подальше оподаткування пенсій: зокрема, 15% для працюючих пенсіонерів. В той же час, уряд знову залишив поза увагою «офшорні» доходи олігархів, та явно занижену ставку податку на дивіденди із олігархічного капіталу – 5%, у той час як доходи рядових громадян і навіть пенсії оподатковуються за ставкою 18%. Крім того, не передбачається індексація доходів населення. Передбачено збільшення соціальних стандартів: в травні на 5,2% та в грудні додатково на 4,6% – за заявою Уряду, для компенсації очікуваної споживчої інфляції +2%. Але це не є індексацією. Таке підвищення стандартів покриває не більше 47%-50% прожиткового мінімуму по методології.
5. Невраховані доходи та занижена податкова база. Зокрема, уряд абсолютно не врахував надходження до бюджету від детінізації економіки. У поданому проекті бюджету відсутній приріст надходжень від детінізації, які має отримати зведений бюджет. Загальна недооцінка надходжень доходів зведеного бюджету перевищує 88,6 млрд. грн. (3,43% від ВВП).

З огляду на вищевикладене, фракція «Батьківщини» у Верховній Раді вимагає:

– негайно оприлюднити Меморандум про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом, підписаний керівництвом держави та фінансового сектору країни;

– сформувати доручення Верховної Ради України до Рахункової палати щодо необхідності проведення експертизи проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік  і до 1 жовтня 2016 року подати свої висновки Верховній Раді України (відповідно до ч.3, ст. 156 Закону України «Про регламент Верховної Ради України»).

«Батьківщина» також вимагає негайно провести круглий стіл щодо бюджету та економічної політики країни за участі президента, уряду та Верховної Ради.