Після результатів місцевих виборів, які яскраво засвідчили про зменшення підтримки влади й необхідність повернення довіри до рішень влади, Конституційний суд оголосив про рішення, яке прямо веде країну до політичної кризи.
Адже пряма атака на антикорупційні органи тільки юристам виглядає як повернення прямої простої конституційної логіки, а людям – як повна непідконтрольність чиновників, загострити політичну ситуацію і прискорити нові вибори в інтересах реваншистів, які піднімають голови… нова гра емоціями – чесно не чесно – віддаляє нас від іншої більш важливої теми – фахово не фахово, замінюючи закони політичною доцільністю.
Очевидно що головна причина цієї кризи – неякісне рішення, яке виписувалось і приймалось поспіхом минулою владою. Всім, хто хоч раз читав книжку про розподіл влади у демократичних країнах зрозуміло, що НАЗК, як орган виконавчої влади, не може контролювати судову. Тому прямо з понеділка і в рамках судової адміністрації можна створити законодавчо новий орган – своєрідне судове НАЗК, окремо прийняти рішення про його фінансування, і цей шлях прямо дозволить НАЗК працювати, а новому органу – суддів на доброчесність пильнувати й повернутись від зради до щоденної роботи.
Зараз, після рішення Конституційного суду, Україна занурилася в глибоку політичну кризу. Про її перші ознаки неодноразово говорила в інтерв’ю та виступах на різних форумах. Але зараз я бачу ситуацію, коли замість того, щоб професійно діяти й загасити пожежу, її ще більше роздмухують. Безумовно, нам потрібно відстояти здобутки Революції Гідності, такі як: безвіз з країнами ЄС, систему антикорупційних органів, публічне декларування високопосадовцями своїх статків. Це питання прозорості та підзвітності влади платникам податків. Це питання довіри громадян до влади та продовження співпраці з нашими європейськими партнерами. Однак, шукати вихід з цієї кризи в неконституційний спосіб – означає руйнувати крихкий конституційний лад в країні, яка має одночасно багато складних викликів: економічна криза, війна, пандемія коронавірусу.
Чи відповідає європейським демократичним цінностям, верховенству права та ключовому принципу розподілу гілок влади той законопроєкт, який пропонується Президентом «для відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства»? На мій погляд – ні. Цей законопроєкт містить норми, які порушують Конституцію України, руйнують залишки незалежності судової системи. Не можна виправляти рішення Конституційного суду, які частина суспільства і політикуму вважає несправедливими, порушуючи Основний закон. Інакше наступний склад Конституційного суду буде повністю залежним від однієї з гілок влади, й суспільство від цього програє.
Подивімось на наших європейських сусідів. Конституційний суд Польщі прийняв дуже контроверсійне рішення про фактичну заборону абортів в країні. Тисячі жінок, молоді вийшли на мітинги протесту, була негативна реакція незгодних із цим політиків і навіть Комісара Ради Європи з прав людини. Але ніхто в Польщі після такого рішення не подавав антиконституційного законопроєкту і не розганяв «під шумок» суддів, руйнуючи основи конституційного ладу. Поляки натомість вимагають проведення референдуму з цього питання.
Я також пригадую рішення нашого Конституційного суду, яким було визнано право новообраного Президента розпустити Верховну Раду й оголосити дострокові парламентські вибори. Тоді це рішення багатьом теж не подобалося в т.ч. з юридичної точки зору. Проте Верховна Рада та інші законослухняні інституції, підкорилися цьому рішенню, як того вимагає Конституція.
Якщо ми хочемо будувати правову державу, то вихід з нинішньої кризи слід шукати в цивілізований, конституційний спосіб. На сьогодні є всі можливості подати та ухвалити такі антикорупційні законопроєкти, які забезпечать ефективну протидію корупції, але водночас відповідатимуть рішенню КСУ та Конституції України. Так, це складний шлях, але він правильний. Нам потрібно припинити порочну практику, коли політична доцільність перемагає основні засади Конституції України. З кожним таким рішенням, ми руйнуємо підвалини нашої державності. Це небезпечний шлях в сторону тих країн, де Основний закон нічого не гарантує пересічному громадянину і не захищає людей від свавілля влади.
Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради, народна депутатка від «Батьківщини», Facebook, 30 жовтня 2020 року.
