Сьогодні мені дуже хотілося прийти на Молодіжний Київський Безпековий Форум не за протоколом, а у новій формі національної збірної України з футболу, на якій є дуже цінні для кожного українця символи й слова. Це кольори нашого прапора, наш герб, це карта єдиної й неподільної України й це патріотичне вітання Слава Україні – Героям слава!
Це дуже потужні образи, які об’єднують мільйони українців за цінностями, вірою і впевненістю в тому, що ми єдина нація.
І так само багатьох із нас, а особливо нашу молодь, об’єднує прагнення бачити Україну в Європейському Союзі та НАТО.
7 лютого 2019 року ми разом з колегами проголосували у Верховній Раді зміни до Конституції, закріпивши стратегічний курс України на членство в Європейському союзі та НАТО.
Ця стратегічна мета має бути непохитною і недоторканною для усіх політичних сил України. Цим не можна політично спекулювати під час виборів і ці норми Конституції ніхто не дозволить переглянути.
Ми у парламенті, більшість та меншість – можемо сперечатися щодо різноманітних тактик, економічних моделей чи соціальних стратегій, але напрям нашого євроатлантичного руху має залишатися незмінним.
Пройшло 13 років відтоді, як на саміті Альянсу в Бухаресті у 2008-му було сказано, що Україна і Грузія стануть членами НАТО і невдовзі отримають ПДЧ. На жаль, ми досі, говорімо відверто, фактично стоїмо перед дверима, які ніяк не можуть відкритися.
Тому зараз перед нашим поколінням, тими хто при владі й бере на себе відповідальність за країну, має стояти лише одне питання: що ми повинні зробити для реалізації євроатлантичного вибору України?
А молоді люди, які присутні тут, або дивляться нас на стрімі, мають повне право питати у нас і наших міжнародних партнерів:
– що ви робили усі ці роки?,
– коли ж українці будуть жити в ЄС і НАТО?
– і чому ми досі не там?
Яку ще ціну має заплатити Україна, щоб нарешті були спростовані міфи про нібито неможливість бути членом Альянсу для тієї країни, яка має військові конфлікти на своїй території?
Скільки ще своїх синів і доньок мають віддати своє життя, захищаючи територіальну цілісність України від російської агресії, щоб у країнах НАТО припинилися дискусії на цю тему. Щоб двері Альянсу для нас не просто були відкритими на словах, але й у них можна було увійти?
Членство у НАТО має визначатися виключно відповідністю стандартам і рівнем готовності, а не міжнародною кон‘юнктурою, чи, бажанням не роздратувати агресора, який, відчуваючи слабкість і невизначеність, діє ще більш нахабно й агресивно!
Тому досить зволікати й вагатися. Будьмо рішучими та відповідальними – ось головний меседж усім, хто має прийняти ключові рішення. Як представниця опозиції закликаю українську владу до активного руху до необхідних реформ, відкинути будь-яку імітацію, і відповідально вести країну до членства в НАТО.
Вірю, що й український парламент має достатньо експертних знань, щоб законодавчо підтримати усі необхідні для євроатлантичної інтеграції України зміни. Повністю поділяю сказані генсеком НАТО Єнсом Столтенберг з трибуни Верховної Ради слова про те, що «цей парламент має історичну можливість змінити Україну на краще».
Сподіваюся, що спільними зусиллями до кінця 2021 року буде повністю ухвалений пакет з п’яти базових законів євроатлантичного пакета. Сьогодні ми також працюємо над тим, щоб у травні 2022 року прийняти у Києві перенесену весняну сесію Парламентської Асамблеї НАТО, проведенню якої перешкодила пандемія коронавірусу.
Не маю сумнівів: історична справедливість має бути відновлена: Україна і Грузія повинні найближчим часом одержати План дій щодо членства і стати повноправними учасниками НАТО.
Без відновлення нашої територіальної цілісності та суверенітету, не може бути безпечної й цілісної Європи. Як не може її бути й без України – нового члена НАТО!
Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради, народна депутатка від «Батьківщини», Facebook, 11 червня 2021 року.
