Вибори в підконтрольній Донецькій області ще не завершились, але вже можна розповідати про технології фальсифікації, до яких вдаються місцеві еліти, щоб залишитися при владі.
Люди на місцях роками фальсифікують вибори, бо знають, що їм нічого за це не буде, навіть якщо ці дані стануть відомі на всю країну.
Не впевнений, що сьогоднішня система відреагує відповідним чином, а винні у фальсифікаціях будуть покарані. Але дуже сподіваюся, що помиляюся, і правоохоронні органи мене здивують. Хоча, судячи з останніх гучних «затримань», у здатності наших правоохоронних органів чинити правосуддя в мене є великі сумніви.
Вибори як єдиний законний спосіб зміни влади ще раз оголили всі проблеми Сходу України. Питання до тих, хто цю владу в країні реально має, контролюючи більшу частину коаліції і весь блок силових структур – це ваш сценарій, чи все-таки боротимемось за єдину неподільну соборну Україну?
Невелика передісторія. У шахтарському місті Димитрове проживає приблизно 50 000 жителів. Його екс-мер Руслан Требушкін намагається обратися до сусідньої Красноармійської. Йде як самовисуванець, але політичні аналітики говорять про його підтримку народними депутатами від «Відродження» і «Опозиційного блоку».
Власне кажучи, вся історія зі зривом виборів у Красноармійську – це наслідок боротьби місцевих еліт зі спробою експансії сусіднього конкуруючого «Димитрівського» клану.
Поки Требушкін бореться за мерське крісло у Красноармійську, його креатура – секретар Димитрівської міськради Олександр Брикалов, що представляє Оппоблок, вже став мером Димитрова.
Місто було поділено на 34 округи. За мандати боролися вісім партій, п’ять з яких подолали 5% бар’єр. Як ви бачите, різниця між «Солідарністю», що посіла друге місце з 963 голосами і «Нашим краєм», що посів останнє «прохідне» місце з 735 голосами, досить невелика.
Фото: nv.ua
Нижче описана цікава технологія: одна партія, маючи на 95% дільниць абсолютну меншість, від 0 до 4% голосів виборців, за рахунок фальсифікацій на одній ділянці набрала заповітні 5% і пройшла до міськради.
Отже, схема від місцевих активістів:
1.Для проходження «Нашого краю» на великому за кількістю виборців окрузі висувається технічний кандидат від Оппоблока (у даному випадку від партії «Наш край» висунуто заступника директора «Шахта Стаханова», а від Оппоблока – його підлеглий, начальник зміни «Шахта Стаханова»).
2.Потім використовується одна з двох давно відомих технологій: або банальне вкидання, або бюлетені, подані за ОБ, кладуться до пачки від «Нашого краю» та зараховуються за «Наш край». Якщо дивитися підсумкову таблицю нижче, то тільки на п’ятому окрузі кандидат від Оппоблока отримав 34% підтримки (на всіх інших від 50 до 90%).
За кандидатів від «Нашого краю» з 34 округів на 31 проголосувало від 0 до 11 осіб, що становить від 0 до 4,23%, і тільки на 3 округах більше: округ 4 – 26 осіб (6,72%), округ 10 – 75 осіб (7,93%) і «видатний» 5 округ – 479 (58,77).
3.Жодна подана скарга (навіть зареєстрована) не враховується ні ТВК, ні ДВК. Органи, відповідальні за контроль, не реагують. Міліція ігнорує зареєстрований факт вкидання бюлетенів і побиття члена комісії тестем мера Требушкіна. Міський відділ юстиції симулює виконання рішень судів, що набули чинності. До цього з різних причин не реєструються «непідконтрольні» члени районних комісій і, незважаючи на виграні суди, члени комісій від кандидата в мери Віктора Трифонова.
4.За результатами виборів тільки на одному п’ятому окрузі партія «Наш край» попередньо отримує по всьому багатомандатному округу трохи більше 5% і два мандати.
По суті справи, ці два мандати великої ролі не мають – «Опозиційний блок» має більшість у міськраді.
Навіть якби такої фальсифікації не було, ці два мандати перейшли б до БПП і «Відродження», що знімає з мене звинувачення в лобіюванні інтересів «Батьківщини». Крім того, я впевнений, що подібних історій по країні можна зібрати в достатній кількості.
Найприкріше – це цинізм і безкарність. І байдужість постмайданівської влади до подій на Донбасі, і безсилля силовиків щодо сепаратистів, які потихеньку легалізуються на підконтрольній території і вже готуються до наступних парламентських виборів.
Кого вибирати в керівництво міста і яку політичну силу підтримати – щоразу вирішувати мешканцям міста. Головне – забезпечити прозорий і законний процес.
P.S.: Людям, які ратували за непроведення виборів на підконтрольній території Донбасу, раджу проаналізувати ситуацію в Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі та Одесі.
