У вівторок, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила закон, який полегшить доступ до освіти дітям , постійно проживаючим у зоні проведення АТО, на лінії зіткнення.
Я дякую авторам документу, які дбають не лише про захист територій, але і про людей, які там перебувають.
Без допомоги розвитку освіти і культури Донбасу буде у стократ важче, адже саме духовне багатство протягом століть підтримувало українців у найважчі часи.
Важливо усвідомлювати, що необхідно боротись за серця та розуми людей, а не лише за території. І особливо треба дбати про дітей, про їх добробут та освіту.
Цього року Україна відзначає 90-річчя відомого дисидента Олекси Тихого, який помер в радянських таборах. Він був родом з Донеччини, і навіть в ув’язненні його душа боліла за земляків. Ось що він говорив про свою Донеччину:
«Я – для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Я – для того, щоб мої земляки-донбасівці давали не лише вугілля, сталь, прокат, машини, пшеницю, молоко та яйця.
Для того, щоб моя Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів, українських письменників, українських композиторів та акторів».
Я вдячний всім колегам-депутатам, які і раніше допомагали дітям окупованих Луганщини та Донеччини, підтримували законопроекти про переміщені ВНЗ та наукові установи Донбасу та Криму.
І головне, ніколи не забувати, що:
Донецьк – це Україна!
Луганськ – це Україна!
Крим – це Україна!
Так було, є і буде.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 7 лютого 2017р.
