Олексій Рябчин: Навіщо Порошенко одноосібно захоплює Центральну виборчу комісію?

Наступного тижня Верховна Рада може розглянути питання оновлення Центральної виборчої комісії, що було заблоковане ще з 2015 року.

Як відомо, президент Порошенко вніс подання з 14 кандидатами від практично всіх депутатських фракцій та груп парламенту. З відкритих даних можна зробити висновок, що він включив або шість або п’ять представників від своєї власної партії та чотирьох від «Народного Фронту» для забезпечення свого контрою над ЦВК (загальна кількість членів – 15). Присутня невеличка плутаниця, тому що не відомо, хто остаточно подав двох кандидатів, на яких немає подання від фракцій, але то вже технічні деталі – контроль АП над ЦВК буде забезпечено.

Однак єдиному кандидату від фракції ВО «Батьківщина», кандидату наук, викладачу університету ім. Шевченка Андрію Євстігнєєву до складу ЦВК в поданні президента місця не знайшлось, хоча навіть за часів Януковича «Батьківщина» мала двох членів ЦВК.

Мені пощастило запитати Петра Порошенка після українського сніданку в Давосі, чому ним не включено до подання на новий склад ЦВК жодної кандидатури, запропонованої фракцією ВО «Батьківщина». При поважних свідках президент відповів, що на час розгляду подання від «Батьківщин» «був тільки старий кандидат», а зараз він «дуже уважно» розгляне нового кандидата і «допускає можливість» додаткового включення.

Нагадаю, що у 2015 році президент закликав фракції обновити ЦВК й подати нові кандидатури. «Батьківщина» разом з «Народним Фронтом» ухвалила рішення подати від себе двох людей із діючого складу ЦВК, які не зганьбили себе навіть при режимі Януковича – Жанну Усенко-Чорну та Андрія Магеру відповідно. Президент обрав іншу стратегію, і за спільними домовленостями були внесені кандидатури нових членів ЦВК, які раніше не працювали в комісії.

Завдяки запиту чернігівського юриста та правозахисника Юрія Власенко, який 25 грудня звернувся до Адміністрації Президента, ми можемо проаналізувати відскановані копії пропозицій, що були подані депутатськими фракціями і групами стосовно призначення нових членів ЦВК.

Адміністрація Президента відповіла 31 січня та надіслала п’ять відповідних документів, на підставі яких кандидати були включені до подання від президента. З цих документів можна побачити дуже цікаві речі!

Так, подання від «Народного фронту» датовано січнем 2018 року.

Подання Радикальної партії та «Волі народу» датовані кінцем 2017 року.

А ось кандидати від «Самопомочі», «Відродження» та БПП були внесені президентом на підставі документів від 2015 року! Цікаво, що подання від БПП підписано ще Юрієм Луценко, який на цей момент працює Генеральним Прокурором України.

Також цікаво, що подання від «Батьківщини» було зареєстровано 9 листопада 2017 року, одночасно з РПЛ, та раніше ніж подання від «Волі народу» й «Народного фронту». Але президент сказав в Давосі, що він на момент розгляду бачив тільки старе подання 2015 року на Жанну Усенко-Чорну, і буквально вже після того, як підписав власного подання в Раду дізнався про 35-річного кандидата наук від «Батьківщини». Дуже дивно, чи не так?

Не менш цікавим є те, що з документів, наданих Адміністрацією Президента від 31.01, не зрозуміло, хто ж з фракцій зробив подання на Конопольского й Синицю. У поданні 2015 року вони були разом з Магерою запропоновані «Народним фронтом». Хто їх подав зараз – не зрозуміло.

Загалом –  захоплення ключових регуляторів й комісій діючою владою – це нахабна й зухвала тенденція. Я вже неодноразово писав про ігри з НКРЕКП, яка була захоплена ставлениками президента, що призвело до підвищення тарифів, монополізації прибутків та не призвело до підвищення якості та конкуренції.

Я чув про інший сценарій, нібито президент зробить подання кандидата від «Батьківщини», але на цю кандидатуру не знайдеться голосів в залі. Цей сценарій також суперечить вимогам резолюції  Асамблеї ПАРЄ N2203 (від 25.01.2018, п.6.9), де від України вимагають збалансованого складу Комісії, відповідно до рекомендацій Ради Європи, з пропорційним представництвом усіх парламентських політичних сил.

Буде цікаво, як себе поведуть колеги з опозиції, чиї кандидатури були подані президентом. Ми можемо розходитись з ідеологічних мотивів, але разом маємо протистояти тиранії та узурпації.

Також цікава буде позиція спікера Парубія, і чи зможе він захистити парламентаризм від чергових нападів президентської гілки влади.

Чому ж один член ЦВК поданий від «Батьківщини» з 15 є такою кісткою в горлі влади, що заради його невключення влада готова вкотре зробити собі постріл у ногу й вислуховувати нотації від закордонних партнерів й відбиватись від звинувачень у спробах узурпації?

Посол Сполученого Королівства вже зробила попереджувальну заяву про те, що треба забезпечити відповідний політичний баланс ЦВК, і що це важливо для довіри у виборчі процеси в Україні.

Керівництво Європейської Народної Партії, до якої входить й «Солідарність» Порошенка, також засудило ситуацію і закликала Президента України внести представника «Батьківщини» до списку кандидатів і забезпечити політичний баланс складу ЦВК.

А може це чергова гра і спроба заблокувати оновлення ЦВК вже руками депутатів?  Таку тактику також не можна виключати, дивлячись на епопею з антикорупційним судом. Нібито президент подав, а тепер справа за парламентом.

Не знаю, як вас, шановні читачі, а мене вже дістали ці політичні ігри та «Картковий будинок» у виконанні чинної влади. Я вірю і знаю, що політика має і може бути іншою.

Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», «УП.Блоги», 1 лютого 2018р.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова