Сьогодні у Верховній Раді був плідний еко-день – ми успішно проголосували за п’ять законопроектів в сфері екологічної політики.
Щодо перших двох – «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку» (в першому читанні) – то це дійсно європейська реформа у сфері екології. Вони є частиною наших міжнародних зобов’язань в рамках Орхуської конвенції, Конвенції Еспо, зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством і, найголовніше, – в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Законопроекти підтримані експертами Реанімаційного пакету реформ.
Утім, шкода, що ми дарма витрачали зайвий час роботи Парламенту, адже ці закони могли вже вісім місяців працювати на захист людей та навколишнього природного середовища. Верховна Рада прийняла їх ще в жовтні 2016-го року, але вони були заветовані Адміністрацією Президента під впливом потужного аграрного лобі, про що я вже писав на УП у листопаді минулого року – «Вето президента і аграрне лобі загрожують євроінтеграції».
Ця кричуща подія навіть спровокувала створення українськими екологами екологічної антипремії «Свинство року». Президент Петро Порошенко отримав перше місце в номінації «Свинське вето», його Адміністрація – в номінації «За підсунуту свиню, ще й у свинячий голос». У номінації «Свинство без правил» за лобіювання інтересів агрохолдингів «перемогли» Всеукраїнська аграрна рада, Асоціація виробників молока, Асоціація «Союз птахівників України» та Асоціація свинарів України.
Сподіваюсь, що цього разу президент візьме до уваги інтереси українського народу, а не аграрних лобістів, від свавілля яких потерпають люди по всій країні.
Зокрема, звернення до президента з проханням дати можливість працювати цим законам направили мешканці сіл Білки Полтавської області, Сівка-Войнилівська Івано-Франківської області та Оляниця Вінницької області. Наші «батьківщинівці» з міста Шпола Черкаської області також жаліються на те, що власники тваринних ферм ігнорують думку місцевого населення. Вони не дотримуються технологій вирощування тварин та економлять на всіх можливих заходах для мінімізації викидів в навколишнє середовище. Гній та гноївка забруднюють джерела питної води, поля та городи. Їдкі випари спричинюють у місцевих мешканців проблеми дихальних шляхів, алергічні реакції та низку супровідних захворювань.
Ні контролюючи органи державної влади, ні органи місцевого самоврядування не хочуть впливати на цих бізнесменів, тому люди залишаються сам на сам зі своїми проблемами.
Сподіваюсь, сьогоднішні законопроекти саме допоможуть вирішити ці питання, пов’язані з забрудненням довкілля.
Верховна Рада вкотре виконала свою роботу, тепер м’яч на половині поля президента. Чергове вето стане ще більшим скандалом, ніж перше. Тож є надія на позитивний фінал.
Інші прийняті закони – щодо поводження з радіоактивними відходами та щодо охорони пралісів – також дуже важливі для збереження здорового екологічного стану нашої країни.
Особливо потішило мене голосування за законопроект щодо розвитку сільського зеленого туризму. З одного боку, він має більш декларативний характер, з іншого – може бути гарним сигналом подальших законодавчих змін.
Останні два десятиліття спостерігається динамічне зростання «зелених подорожей» в сільську місцевість, частка яких у світовому туристичному потоці вже перевищила 10%. Щоб напрям дійсно запрацював в Україні, треба розробляти більш ґрунтовний законопроект про сільський зелений туризм, закріплювати визначення цього явища в Законі «Про туризм»… Тобто займатись цим питанням комплексно.
Серйозний підхід дозволить залучити до українських сіл інвестиції та людей – як іноземців, так і наших українців. Створюватимуться нові робочі місця, села розвиватимуться.
Під час виборів до об’єднаних територіальних громад депутати «Батьківщини» об’їздили багато сіл та містечок, зокрема, на Чернігівщині.
Мена, Комарівка, Козелець… Я бачив багато проблем – закриті школи, погані дороги, бідність. Однак з цими проблемами контрастував фантастичний рекреаційний та унікальний історико-етнографічний потенціал. А які там лелеки…
Мені бачиться злочином не використовувати цей потенціал, адже наші села можуть перетворитись на успішні та багаті поселення, до яких буде спрямований туристичний потік з усього світу.
Але для розвитку зеленого туризму також важливим є екологічний стан, тож ветування законопроектів про захист довкілля опосередковано вплине і на цю галузь. Все комплексно, і економічний розвиток неможливий без турботи про навколишнє середовище. Сподіваюсь, що і наш президент це усвідомлює.
***
І наприкінці моя традиційна рубрика «Голосування «коаліції». Чи 140-160 голосів від двох найбільших фракцій – це не замало від «коаліції» за покращення стану екології країни?
Зазначу, що сьогодні без голосів «Батьківщини» та інших депутатів, які не входять в коаліцію, не пройшов би жоден із зазначених законопроектів.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» з пропозиціями Президента України від 28.10.2016 (№2009а-д)
За: 146 «коаліціантів» з 232 голосів за законопроект
БПП – 87, НФ – 59
Проект Закону «Про стратегічну екологічну оцінку» (№6106)
За: 143 «коаліціанта» з 231 голосів за законопроект
БПП – 89, НФ – 54
Проект Закону «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» щодо удосконалення механізму фінансування поводження з радіоактивними відходами» (№6435)
За: 157 «коаліціантів» з 226 голосів за законопроект
БПП – 96, НФ – 61
Всего: 157
Проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про особисте селянське господарство” щодо розвитку сільського зеленого туризму» (№2232а)
За: 148 «коаліціантів» з 231 голосів за законопроект
БПП – 87, НФ – 61
Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» (№4480)
За: 151 «коаліціанта» з 245 голосів за законопроект
БПП – 92, НФ – 59
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», «Українська правда. Блоги», 24 травня 2017р.
