Півтора року обговорень і концепцій. Півроку розгляду та доопрацювання законопроекту. Загалом – два роки напруженої роботи. На кону – 120 мільйонів євро та можливість для українців знизити суми в платіжках.
Сьогодні Верховна Рада розглядатиме в другому читанні законопроект «Про Фонд енергоефективності» (N5598).
Два з половиною місяці тому, 21-го березня, законопроект пройшов перше читання і був направлений в Комітет ПЕК Верховної Ради на друге читання. Як голові підкомітету з енергоефективності та енергозбереження Комітету ПЕК мені доручили очолити робочу групу з доопрацювання закону. За травневі свята ми провели більше 10 зустрічей в Комітеті з усіма зацікавленими сторонами.
Такі фонди працюють в Польщі, Литві, Болгарії, Хорватії та інших країнах, які вступали до ЄС.
Втім, працювати на базі законодавства Європейського союзу – це одна справа.
Зовсім інша – розробляти законодавство в Україні, особливо, коли одночасно необхідно синхронізувати кілька законопроектів.
Ми вже не можемо дозволити собі розкоші чекати ще. Україна є однією з найбільш енергонеефективних країн в Європі, а наше марнотратство енергії перевищує всі розумні межі.
Я відібрав 7 фундаментальних причин, чому мої колеги-депутати повинні проголосувати «за» створення Фонду енергоефективності, та 3 «причини» голосувати «проти».
Аргументи «за».
1. Донорські кошти.
Європейська Комісія надає 100 млн євро грантів та додаткової технічної допомоги.
Уряд Німеччини інвестує 20 млн євро.
Всього європейські колеги хочуть надати безповоротну допомогу Фонду енергоефективності в розмірі 120 млн євро, тобто майже 3,5 млрд гривень коштів європейських платників податків!
Для порівняння: український Уряд виділив на український Фонд енергоефективності для українців всього 400 млн гривень – лише 10% від загальної суми.
2. Додаткове джерело наповнення бюджету.
Фонд повинен працювати «по-білому», тож підрядники, задіяні в роботах, справно платитимуть податки в бюджет.
В перспективі кошти, які надходитимуть до державного бюджету від роботи Фонду, і будуть його наповнювати.
А після розроблення механізму монетизації субсидій може бути прийняте окреме рішення про револьверне наповнення фонду. Але це середньострокова перспектива.
3. Поштовх для розвитку малого та середнього бізнесу.
Саме МСБ буде проводити роботи з підвищення енергоефективності будівель, вироблятиме обладнання і постачатиме матеріали.
4. Нові робочі місця.
Цей пункт є наслідком попереднього.
5. Розширення можливостей ОСББ.
Для індивідуальних споживачів діють «теплі» кредити. Об’єкти державної та комунальної власності тепер можуть скористатись послугою енергосервісу (ЕСКО), завдяки трьом законам нашого з колегами співавторства. Фонд енергоефективності може створити додаткові стимули для створення ОСББ, доповнити та скласти гідну конкуренцію програмі IQ energy від ЄБРР, яку також із задоволенням рекомендую.
6. Зменшення енергоспоживання країни
Це значить зменшення імпортозалежності української енергетики і, відповідно, посилення енергетичної незалежності держави, що особливо важливо в умовах війни.
7. Зменшення сум в платіжках українців за комунальні послуги.
Відповідальному уряду подібний фонд треба було створювати ще ДО прийняття рішення про підняття тарифів. Але ми поки що не в ЄС, а в українських реаліях.
Але є і фактори, які можуть змусити депутатів зробити вибір «проти». Подивимось на них.
1. Опозиційні погляди.
Законопроект є урядовим. Але якщо депутат не підтримує Фонд, який створюється для користі українців, то він, вочевидь, знаходиться в опозиції не до Уряду, а до народу України. Говорю як представник опозиції.
2. Корупційні ризики.
Така в нас поки що країна. На жаль, вона залишається такою навіть через 3,5 роки після Революції Гідності. Тим не менш, для мене переваги для людей від використання механізмів Фонду енергоефективності є більш вагомими. Комітет посилив законопроект і додав запобіжників від можливих зловживань. До того ж механізм парламентського контролю ніхто не відміняв.
Крім того, Фонд знаходитиметься під контролем міжнародних організацій, які інвестують в нього кошти. Вони будуть пильнувати кошти українських і закордонних платників податків.
3. Власний інтерес.
Фонд енергоефективності буде працювати з ОСББ. Фонд енергоефективності не буде розподіляти кошти за регіонами. Фонд енергоефективності не буде фінансувати ремонт лікарні чи дитячого садочку на чиємусь мажоритарному окрузі.
Так, законодавство щодо ОСББ ще недолуге, а «хрущівок» з пенсіонерами-субсидіантами набагато більше, ніж створених ОСББ. Але, не зважаючи на це, не можна не дати шанс активним громадянам, які взяли на себе відповідальність за власний будинок.
Якщо ми цього тижня не створимо Фонд енергоефективності, то втратимо можливість отримати кошти міжнародних донорів.
Навколо створення Фонду енергоефективності згуртувались відповідальні народні депутати, незалежно від політичної приналежності. Всі приходили на засідання робочих груп, подавали пропозиції та правки.
А осторонь лишились ті, хто працює на олігархів-монополістів, яким вигідно, щоб люди споживали більше енергоресурсів. Сподіваюсь, завтра в залі для голосувань вони складатимуть меншість.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», «Українська правда. Блоги», 8 червня 2017р.
