Але ринкові умови встановити не завжди можливо через низькі доходи населення, тому запроваджувалися регульовані ціни на комунальні послуги.
Так сталося, що всі 30 років незалежності у нас два сегменти економіки жили кожен у своєму світі. Населення, зокрема, жило не в ринковому сегменті. Тому що завжди (і зараз також) доходи населення не корегувались з імпортом. І тому було ухвалено рішення покривати різницю регульованими цінами на енергоносії.
Розрив між ринковою та реальною величиною тарифів має також політичне забарвлення. Тарифи для населення переважно встановлювали органи місцевого самоврядування, які залежать від виборчого процесу. І їм невигідно приймати справді ринкову ціну, бо це буде непопулярним рішенням для населення, яке на чергових виборах не проголосує за чинних депутатів та мера. І в такий спосіб тарифні борги накопичувалися роками.
В результаті, різницю в тарифах покривали з держбюджету. На той 2009 рік ця різниця становила 2 млрд грн. Потім вона стала рівно у 20 разів більшою.
Олексій Кучеренко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 9 лютого 2022 року.
