Слухання в Окружному адміністративному суді (ОАС) Києва за позовом Юлії Тимошенко до уряду Гройсмана щодо відміни постанови №315 про єдину ціну на газ для населення вийшли на фінішну пряму. 28 грудня колегія суддів повідомила, що невдовзі винесе письмове рішення за позовом лідера «Батьківщини».
Юлія Тимошенко висловила надію, що колегія суддів не буде затягувати з рішенням.
Позов лідера «Батьківщини» до уряду щодо ціни на газ для населення на рівні 6879 гривень було подано ще влітку. 27 листопада ОАС перейшов у режим письмового провадження.
Представник позивача Олександр Трохимець розповів, з якими маніпуляціями довелось стикнутись в суді, чи був тиск на суддів, коли варто очікувати рішення та чим задоволення позову обернеться для монополіста – НАК «Нафтогаз України».
Наскільки для Вас очікуваним було саме таке рішення ОАС Києва, адже він не виніс рішення, а продовжив провадження у письмовому вигляді?
Олександр Трохимець: Нормальним, бо вони з письмового вийшли – до письмового провадження й повернулись. Більший ризик був, якби колегія суддів задовольнила клопотання Кабінету міністрів про проведення експертизи з приводу ринкової ціни на газ. Це могло розвалити всю справу. Але ми зуміли переконати суд, що це клопотання не має жодного стосунку до суті нашого позову.
За Вашими відчуттями та спостереженнями, колегія ОАС, що розглядає позов Юлії Тимошенко проти уряду Гройсмана, дотримується засад правосуддя чи все ж таки піддається на зовнішній тиск?
Олександр Трохимець: У нас є підозри, що такий тиск є і досить сильний. Проте, суд не піддається цьому тиску. Втім, на мою думку, судді розуміють, що піддавшись такому тиску та відхиливши наш позов, вони винесуть неправосудне рішення – за яке доведеться відповідати, рано чи пізно.
Я розумію їх побоювання щодо задоволення нашого позову, бо, вочевидь, якась загроза з боку влади над ними нависає.
Але колегія дуже чітко дотримується норм Кодексу адміністративного судочинства. І це дуже добре. Мабуть, можна було б прийняти швидке рішення, але це швидке рішення було б оскаржене в апеляційному суді. Тому треба набратись терпіння та, витримавши всі процесуальні норми, дочекатись правосудного рішення. Яке, на нашу думку, має бути в скасуванні ціни на газ, встановленої постановою уряду №315 (6879 гривень за тисячу кубометрів для населення).
І в Кабінету Міністрів, коли буде винесено чітке правосудне рішення, не буде шансів оскаржити його в апеляції чи касації.
Проте, в день, коли ОАС оголосив, що переходить до етапу винесення рішення, Юлія Тимошенко закликала голову ОАС Києва Павла Вовка припинити чинити тиск на колегію суддів. Є факти тиску?
Олександр Трохимець: Саме у мене таких фактів немає. Але, давайте подивимось з аналітичної точки зору. Не є секретом, що влада не спілкується з кожним суддею, а намагається діяти через голову суду. Зокрема, про можливість такого тиску свідчать і переноси слухань.
Але ці переноси закінчились, коли народні депутати від «Батьківщини» пішли до ОАС та поспілкувались з суддями. Наскільки мені відомо, Олександра Кужель потрапила до кабінету голови ОАС Павла Вовка. І після цієї розмови відбулось засідання 28 грудня, яке вже ніхто не переносив.
Тому й було запитання про можливий тиск на суд. Або переноси слухань в окружних адміністративних судах – це звичайна процедура?
Олександр Трохимець: Наша справа дуже гучна, за нею спостерігають не тільки судді, а й влада, люди. Така увага є не лише через саму тему позову, а й через фігуру позивача – Юлії Тимошенко, до якої сьогодні прикута увага суспільства, як до найпопулярнішого політика України та єдиної альтернативи чинній владі.
Якби позивачем був простий громадянин, то справа, скоріш за все, ще була б десь на стадії попередніх слухань. Бо звичайна практика адміністративних судів – це місяці та роки на розглядання справи.
Тобто, ОАС Києва, зважаючи на важливість позову та вагомість позивача, працює навіть швидше, ніж заведено?
Олександр Трохимець: Так, невеликі перерви між судовими засіданнями про це свідчать.
Протягом місяців розглядання позову з якими маніпуляціями з боку опонентів ви стикались? 28 грудня була маніпуляція, про яку вже згадали: призначити експертизу з визначення економічно обґрунтованої ціни на газ. Була також спроба одного з позивачів відкликати колегію суддів.
Олександр Трохимець: Усі маніпуляції відомі і мають, як правило, процесуальний характер. Суть адміністративного провадження в тому, що той, проти кого продається позов, має довести свою правоту. Тобто, тут діє презумпція винуватості. У нашому випадку свою правоту має довести Кабінет Міністрів.
Але Кабмін, замість того, щоб доводити свою правоту, користуючись нормами процесуального права, затягує процес. Перше, що робиться: створюється декілька позовів за одним і тим же приводом – фізичні особи також подають позови. Після цього подаються клопотання з об`єднання позовів в одну справу, ці клопотання задовольняються, щоб не було різних рішень за одним за суттю позовом. Це все краде час, бо, зокрема, хтось з позивачів не з`являється на судове засідання – і засідання переноситься.
Таким чином Кабмін затягував слухання. І йому вдалось розтягнути судовий процес на декілька місяців.
Друга маніпуляція – це нескінченні клопотання про закриття судового провадження, за купою причин. Це в уряду також не вийшло.
І третя маніпуляція – клопотання про зупинення провадження. Це Кабміну також не вдалось зробити.
Ми одразу вибудували позов таким чином, щоб у опонентів не було шансів. Бо ми зробили процес чорно-білим, поставивши конкретне запитання: чи мав право уряд приймати рішення визначати ціну на газ? Тут питання не в ціні, а в тому, що Кабмін не є тим органом, який може та має право приймати такі рішення. Це не передбачено повноваженнями уряду.
Тому всі маніпуляції з намаганням увести в сторону закінчились нічим.
До речі, інші позивачі, з якими об`єднали наш позов, акцентували не на перевищенні урядом своїх повноважень, а на економічній обґрунтованості ціни на газ.
Коли ми готували позов, перед нами стояло це питання, що ставити на чільне місце – право уряду визначати ціну на газ або економічну обґрунтованість такої ціни? Ми вирішили поставити на чільне місце перевищення урядом повноважень, бо щодо економічної обґрунтованості можна сперечатись до нестями – і ні до чого так і не прийти.
І сьогодні уряд зайшов у глухий кут. І, впевнений, єдиний вихід з цього кута – задоволення нашого позову.
Є надія, що до Нового року буде винесене судове рішення?
Олександр Трохимець: Це може відбутись у будь-який день. Це залежить тільки від суддів.
Після рішення ОАС Києва, хто б не виграв, буде апеляція, потім – касація. І тільки після цього рішення суду набуде чинної сили. Скільки це відбуватиметься за часом?
Олександр Трохимець: Я б хотів розглядати оптимістичний варіант – ми виграли справу. Бо захищати перемогу в апеляції набагато легше, ніж відбивати поразку. У першому випадку – захищаємо перемогу – це буде досить швидко. У другому випадку – ми відвойовуємо поразку – процес проходитиме довше.
Захист перемоги у всіх інстанціях – це півтора-два місяці. А у випадку поразки – складно сказати.
У випадку нашої перемоги, на яку розраховує вся країна, що буде далі? Чи перераховуватимуть ціну на газ та, як наслідок, тарифи?
Олександр Трохимець: Постанова уряду – це не закон, тому на нього не розповсюджується дефініція «закон не має зворотної сили». Якщо суд признає незаконним акт уряду – він визнається незаконним від самого моменту прийняття. І все, що було після цього, також визнається незаконним.
Тобто, ціна на газ повертається до ціни, яка була до прийняття постанови №315, всі інші показники підлягають обов’язковим перерахункам. Відповідно, всі гроші, які переплачені за газ, повертаються постачальником газу споживачу або нараховуються авансовими платежами.
Тобто, НАК «Нафтогаз України» буде повинен повернути всі гроші населенню?
Олександр Трохимець: Саме так. Всі ті прибутки, які задекларував цього року «Нафтогаз», він буде вимушений повернути громадянам.
30 грудня 2016р.
Читайте також:
Юлія Тимошенко очікує, що невдовзі суд ухвалить рішення за її позовом проти уряду
