13 жовтня народний депутат від «Слуги народу» Максим Ткаченко «без піару» написав, що 1 мільярд на виплату заборгованості із зарплат для шахтарів буде.
Мені дуже хотілося вірити, що ось нарешті є конструктив, оперативне реагування, системний підхід.
Проте досі шахтарі так і не отримали нічого, тому вимушено планують 29 жовтня провести нові масштабні протести. Уряд ухвалив зміни до бюджету, Верховна Рада проголосувала в першому читанні. У кращому випадку, парламент затвердить проєкт рішення в другому читанні 30 жовтня, і потім, через тиждень або більше бюрократичних процедур, гроші, можливо, почнуть надходити на рахунки.
Бентежить, що це латання діри на місяць-два. Це не системно і не конструктивно. Навіщо нам сьогодні ці страйки, якщо в країні і так чимало проблем? У влади є всі можливості, щоб налагодити роботу в кожній галузі, адже до виборів ми бачили чимало відео, де команда президента говорила про те, як потрібно працювати. Так з чим ми маємо справу: саботажем або відсутністю кваліфікованих кадрів? Якщо людей не вистачає в найближчому оточенні, ймовірно, варто подивитися ширше, і знайти фахівців, які в Україні є!
Найгірше на сьогодні те, що немає розуміння подальшого шляху розвитку гірничодобувної промисловості, та й багатьох інших галузей. 1 мільярд – це навіть не компенсація всієї заборгованості, яка на сьогодні становить близько 1,72 мільярда гривень тільки по гірниках. Щомісяця вона збільшується приблизно на 200 мільйонів, тобто вже на початок 2020 року ми отримаємо знову суму більше мільярда.
Я оптиміст, але хотілося б почути і від Максима Ткаченко, і від Олексія Гончарука відповіді на прості запитання: що буде далі з державними шахтами і за чиїм коштом будуть жити сім’ї гірників Луганщини? Відповіді «без піару», а з алгоритмом, що призводить до результату, щоб через пару місяців знову не розповідати, як «побороли» те, що самі і «накерували»!
Олександр Романовський, в.о. голови Луганської обласної партійної організації ВО «Батьківщина», Facebook, 28 жовтня 2019 року.
