Ще раз про землю – без політики, складних слів, досвіду та історії інших країн.
Всі у віці від 30 і більше пам’ятають 90-ті – всі ми виживали, як могли. Проте було одне незмінне – всіх рятувала своя земля. На дачі, в поля, на городи йшли і інженери, і вчителі, інтелігент і колгоспник були рівні в битві за врожай, тому що потрібно було годувати родину. Як кажуть в народі: не потрібно їсти землю, проте поки є земля, завжди буде що їсти.
З державою та ж ситуація – хочеш вистояти і вижити – берись до роботи і працюй, а не продавай останнє – найдорожче.
Прихильники продажу землі полюбляють говорити про те, що селяни і так жебраки, вся земля у агрохолдингів і олігархів, а село тим часом вмирає: доріг, інфраструктури немає, молодь виїжджає через відсутність роботи. Тоді давайте визнаємо, що в світі безліч країн, де люди вмирають від голоду, де немає родючих чорноземів. І в Україну громадяни таких країн з радістю приїдуть працювати за копійки на нашій, хоча на той момент вже не нашій, а купленій кимось за дешево, землі. І будуть нескінченно щасливі. А українці на цій землі працювати точно не будуть, бо сьогодні ми не звикли цінувати того, що в нас є і не прищеплюємо цього своїм дітям. Радіти продажу землі може тільки той, хто живе за принципами «після нас хоч потоп» або «живемо лише один день».
Тепер про інфраструктуру. Продавши землю, ви вже не побачите її ніколи! Тому що ніхто в сьогоднішніх умовах не купуватиме землю так, щоб в перспективі там пройшла дорога або була побудована школа. У кращому разі ми платитимемо новому власнику, і повірте, чимало, за право користуватися тим, що ще недавно було нашим.
Коли минулого разу я висловлювався на своїй Фейсбук-сторінці про землю, в коментарях мені писали, що право вирішувати долю сільськогосподарської землі, мають тільки селяни, а не містяни, які нібито нічого в цьому не розуміють. Якщо міркувати за таким принципом, давайте відберемо у половини країни право голосу – вони ж нічого не розуміють в політиці. Повірте, я так само шанобливо ставлюся до людей всіх професій і соціального статусу. І всього лише показую вам приклад, як небезпечно ділити людей і наділяти особливими статусами за будь-якою ознакою.
Може, ринок землі – це і не найгірша ідея, тільки не зараз – нас ніхто в спину не жене, крім апетитів великого капіталу. Давайте спочатку спробуємо попрацювати на нашій – найродючішій в світі землі! Може, і продавати не доведеться.
Олександр Романовський, в.о. голови Луганського обласного партійного осередку ВО «Батьківщина», Facebook, 8 жовтня 2019р.
