В Україні провели безпрецедентне дослідження: соціологічна група «Рейтинг» опитала 30 тисяч респондентів щодо їхніх настроїв і очікувань. Більшість українців вважають, що нашій країні потрібні радикальні зміни.
Найсильніше занепокоєння опитані висловлюють з приводу низького рівня зарплат і пенсій, підвищення цін на товари та комунальні послуги. Разом із тим респонденти назвали прізвища своїх обранців на президентських виборах. Виявилося, що перше місце традиційно за Юлією Тимошенко. Саме лідер «Батьківщини» перемогла б будь-кого з кандидатів у другому турі виборів.
Країні необхідні рішучі зміни
Респондентам поставили ряд запитань: чи потрібні сьогодні країні радикальні зміни? чи нехай все залишається як є, аби не гірше? чи краще повернути так, як було раніше? Так от, 59% українців вважають, що країні вкрай необхідні рішучі зміни; 15% побоюються змін і погоджуються все лишити як є; ще 15% хотіли б повернутися в минуле; 11% респондентам було важко відповісти на ці запитання.
На запитання «Як, на вашу думку, зміниться життя вашої сім’ї в нашій країні через п’ять років?» 37% опитаних відповіли, що становище їхньої родини суттєво не зміниться; 19% сповідують легкий оптимізм; 5% мають надії на суттєве покращення; 10% дещо песимістично налаштовані; ще 8% очікують суцільний негатив у найближчі роки. Втім, 21% опитаних не змогли відповісти на запитання напевно.
Розповіли українці й про те, які проблеми сьогодення вони вважають найважливішими для країни. Це воєнний конфлікт на сході України (75%), хабарництво i корупцiя у владi (49%), безробiття (28%), зростання цiн на основнi товари, інфляція (19%), низький рiвень зарплат і пенсій (19%), соцiальне розшарування, прірва між бідними й багатими (17%), пiдвищення тарифiв на комунальнi послуги (15%), недостатнiй рiвень соцiального захисту (15%), зростання злочинностi, недостатня безпека на вулицях (12%), відсутність можливості отримати якiсне медичне обслуговування (12%), несприятливi умови для розвитку малого й середнього бізнесу (8%), нестача свободи й демократії (6%), відсутність можливості отримати якiсну освiту (4%).
Ті самі проблеми, але за ступенем важливості для респондентів, розташувалися в рейтингу інакше. На перше місце вийшов низький рiвень зарплат і пенсiй (52%). На другому місці – зростання цiн на основнi товари, інфляція (51%). На третьому – пiдвищення тарифiв на комунальнi послуги (50%). Далі йдуть: воєнний конфлiкт на сходi України (21%); відсутність можливості отримати якiсне медичне обслуговування (20%); безробiття (19%); недостатнiй рiвень соцiального захисту (15%); хабарництво i корупцiя у владi (14%); соцiальне розшарування, прірва між бідними й багатими (11%); зростання злочинностi, недостатня безпека на вулицях (7%); несприятливi умови для розвитку малого й середнього бізнесу (6%); відсутність можливості отримати якiсну освiту (5%); нестача свободи й демократiї (3%).
Також українців запитали, як би вони в цілому оцінили політичну ситуацію в Україні. За результатами дослідження, 59% опитаних охарактеризували ситуацію як напружену; 33% назвали її критичною та вибухонебезпечною; 3% – спокійною; ще 5% не змогли визначитися.
Утім, попри високий рівень напруженості в суспільстві, більшість громадян виступають не за радикальні, а за конструктивні шляхи виходу країни з кризи. Так, 44% респондентів зазначили, що ситуації найкраще зарадять реальнi розслiдування корупції у владній верхівці; 37% опитаних покладають надії на реалiзацiю проектiв, покликаних поліпшити матеріальне становище та умови життя людей; 35% українців вважають, що ситуацію може змінити припинення воєнних дій на Донбасі та звільнення полонених; 20% – упевнені в тому, що потрібне ширше залучення людей до громадського контролю за діями влади.
Водночас 16% громадян виступають за проведення позачергових виборів президента; 15% – налаштовані радикально й схвалили би блокаду ДНР та ЛНР, роботу філій російських банків тощо; 13% – хотіли б відставки Кабінету міністрів; 10% – охоче б переобрали парламент. Важливо підкреслити, що 7% українців убачають вихід із кризи у активізації масових протестів по всій країні, спрямованих на захист населенням своїх прав.
Курс на ЄС та НАТО
У рамках соціологічного дослідження в респондентів запитали також, чи проголосували б вони на референдумі за вступ України до Європейського Союзу. 52% відповіли ствердно на це питання; проти входження України в європейський дім висловилися 27%; не брали б участі в такому плебісциті 9%громадян; завагалися з відповіддю 11% опитаних.
Якби проводився референдум, на якому обговорювався б вступ нашої країни в НАТО, то підтримали б таку ініціативу 43% респондентів, а проголосували б проти 34%. Не пішли б на референдум 10%. 13% респондентів не змогли відповісти на це питання.
Наступне запитання було таке: «Якщо обирати мiж Україною, Європою, Росiєю чи США, де б ви хотiли аби жили вашi дiти?». Відповіді на нього втішають: 50% українців бачать майбутнє своїх дітей тільки в Україні; 26% обрали для своїх дітей Європу; 7% хотіли б, аби їхні діти жили в США, а 2% – щоб у Росії.
У людей поцікавилися, якою мовою вони спілкуються вдома. Результати виявилися такими: українською мовою – 47%, українською та російською – 29%, російською – 24%, іншою мовою – 1%. Бачення мовної ситуації на майбутнє в респондентів відрізняється від картини фактичного використання мов сьогодні. Так, 61% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною; 20% відповіли, що українська має бути державною, втім, російська мова може бути офіційною в окремих регіонах. За російську як другу державну виступають 15% опитаних. 4% респондентів не мають власної думки з приводу мовного питання.
Також респондентам потрібно було визначити, що має бути пріоритетом для держави: Україна повинна стати великою аграрною державою чи високотехнологічною та промисловою? Думки щодо цього розподілилися порівну – за обидва варіанти висловилися по 43% опитаних (13% ще мають змогу подумати над цим питанням).
До речі, якби сьогодні проводився референдум щодо продажу земель сільськогосподарського призначення, то 77% українців виступили б проти відкриття ринку землі. Лише 10% підтримують таку ідею (знову ж таки 13% не визначилися).
Стабільний лідер
Лідером президентського рейтингу вже традиційно є Юлія Тимошенко. Згідно з результатами соцопитування, в разі проведення виборів найближчим часом за неї в першому турі готові проголосувати 18,7% тих, хто взяв би у них участь. Петра Порошенка підтримали б 15,6% опитаних. Далі йдуть: Юрій Бойко – 11,7%, Анатолій Гриценко – 9,7%, Олег Ляшко – 8,7%, Вадим Рабінович – 8,3%, Андрій Садовий – 6,4%, Олег Тягнибок – 3,9%, Арсеній Яценюк – 1,7%. За інших, не представлених у списку кандидатів готові віддати свої голоси 15,3% респондентів.
Якби до другого туру вийшли Юлія Тимошенко й Петро Порошенко, то результати були б такими: за лідера «Батьківщини» свої голоси б віддали 30%, а за чинного президента – 23%. Цікаво, що 28% громадян не планують брати участь у голосуванні, а 19% ще не визначилися з вибором. До речі, дані цієї частини опитування досить показові в регіональному розрізі. Так, Порошенко переміг би лише в трьох областях (Вінницькій, Хмельницькій та Чернівецькій). Приблизно однакову кількість голосів обидва кандидати отримали б у чотирьох областях – Рівненській, Черкаській, Кіровоградській та Донецькій – та місті Києві. В решті сімнадцяти областях перемогла б Юлія Тимошенко.
«Перебравши всі пари, вірогідні в другому турі (а варіантів багато), можна помітити, що Петро Порошенко виграв би у Юрія Бойка, Вадима Рабіновича, Олега Ляшка. А програв би чинний президент Андрію Садовому, Анатолію Гриценкові, Святославу Вакарчуку, Юлії Тимошенко. Навіть більше, лідер «Батьківщини» виграла б у всіх імовірних кандидатів», – коментує результати дослідження керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
Рейтингу Вакарчука як політика не існує. Його сприймають як музиканта
У даному дослідженні не фігурувало прізвище Святослава Вакарчука, якого останнім часом досить часто «запрошують» взяти участь у президентських перегонах
Утім, керівник соціологічної служби «Рейтинг» Олексій Антипович розповів, який рівень підтримки має Вакарчук, інші політики та медійні персони, яких також не згадали в соцопитуванні:
«Якщо пригадати дані опитувань, які ми проводили раніше, то можна визначити рейтинг Святослава Вакарчука. Він близький до 5%. Але треба визнати, що це рейтинг співака, а не політика. Сьогодні в Україні немає чіткого сприйняття лідера «Океану Ельзи» саме як політика.
Натомість рівень підтримки (також за результатами минулих опитувань) Віталія Кличка та Юрія Луценка складає близько 1% у кожного. Це взагалі не позиціоновані прізвища як для кандидатів на посаду президента.
Володимир Гройсман та Володимир Зеленський мають по 3-4%».
Яна Джунгарова, «Вечірні Вісті», 26 лютого 2018р.
