Літак із українською льотчицею, народним депутатом від «Батьківщини» Надією Савченко, приземлився в «Борисполі», на українській землі. Фракція «Батьківщини» спільно з мамою і сестрою Вірою зустріли Надію в аеропорту.
Відразу після прибуття Надія зробила коротку емоційну заяву, в якій подякувала всім, хто її підтримував весь цей час, і пообіцяла боротись за тих українців, які залишились у російських тюрмах.
«Я – на волі! Я хочу попростити вибачення у всіх матерів, діти яких не повернулися з АТО, які сидять по російських тюрмах. Я зроблю все можливо, щоб кожна дитина, яка сидить в неволі, повернулась в Україну. Я готова померти кожної секунди, щоб так було. Дякую тим, хто бажали мені добра і підтримували весь цей час», – наголосила Надія.
Довгоочікуваному поверненню Надії Савченко передували майже два роки російської в’язниці.
Нагадаємо, 35-річна льотчиця Надія Савченко, що відправилась як доброволець у складі батальйону «Айдар» у зону АТО, 17 червня 2014 року під Луганськом потрапила в полон до терористів. Звідти її на початку червня незаконно перевезли на територію Росії.
8 липня 2014-го стало відомо, що Надія Савченко перебуває під вартою в слідчому ізоляторі російського Воронежа. Її звинуватили у вбивстві російських журналістів, що потрапили під обстріл у зоні військових дій на Донбасі.
Того ж дня офіційний Київ звернувся до Кремля з вимогою повернути Україні Надію Савченко, «захоплену терористами» та «незаконно вивезену до РФ». Натомість, за версією Слідчого комітету Росії, вона перетнула українсько-російський кордон сама, під виглядом біженки, і була затримана на території РФ.
11 серпня адвокати українки отримали підтвердження того, що докази у «справі» Надії були повністю сфабриковані.
15 липня Європейський суд з прав людини почав провадження у справі української льотчиці Надії Савченко проти Росії, надавши справі статус пріоритетної.
14 вересня на з’їзді партії «Батьківщина» одноголосно прийняли Надію Савченко в партію та висунули кандидатом у депутати Верховної Ради, віддавши перше місце в передвиборчому списку. 26 жовтня Надія обрана народним депутатом.
А 26 січня 2015 року Надія стала членом української делегації в ПАРЄ. Лист-прохання звільнити Савченко надіслала президент ПАРЄ Анн Брассер до свого колеги спікера Держдуми РФ Сергія Наришкіна. 10 жовтня Савченко офіційно визнана політв’язня рішенням ПЦ «Меморіал». У березні 2015-го Президент присвоїв Надії Савченко звання «Герой України».
Перше судове засідання у справі Савченко відбулось в Москві, 7 листопада 2014 року. Більшість засідань відбуваються в закритому форматі, часто переносяться.
Адвокати Надії заявили про погіршення умов її утримання в московському СІЗО-6. Їй заборонили спілкуватися з іншими ув’язненими та тримати особисті записи – відібрали і порвали щоденник, та навіть піддають тортурам.
Після цього Надія Савченко двічі оголошувала голодування, у тому числі й сухе голодування – на знак протесту проти свого затримання і фабрикування справи проти неї.
Після тривалого судового процесу 22 березня 2016 року міський суд Донецька Ростовської області виніс вирок Надії Савченко, засудивши її до 22 років ув’язнення та 30 000 російських рублів штрафу за незаконний перетин кордону.
Втім, ні сама Надія, ні партія «Батьківщина», ні офіційна Україні не визнали вироку російського суду.
У свою чергу 18 квітня в Україні Голосіївський районний суд Києва засудив російських військових Євгена Єрофеєва та Олександра Александрова, яких було затримано на Луганщині, до 14 років ув’язнення з конфіскацією усього майна.
Після оголошення вироку Савченко Україна виступила із заявою обміняти її на Александрова та Єрофеєва, які були затримані 16 травня 2015 року під час бойового зіткнення в районі міста Щастя на Луганщині. При затриманні вони підтвердили, що є російськими військовими. Колегія суддів визнала винними військовослужбовців РФ у веденні агресивної війни за попередньою змовою, сприянні терористичній організації, здійсненні теракту.
Більше фотографій зустрічі Надії Савченко дивіться в нашій фотогалереї.
