Народний депутат від «Батьківщини» Надія Савченко готова інтенсивно працювати в ПАРЄ, вести переговори з російською стороною і з сепаратистами на Донбасі, аби звільнити з полону всіх українців.
Репортаж DW зі Страсбурга.
Надія Савченко прийшла в Палац Європи в Страсбурзі в білій блузці, сірому костюмі «брюки-жилет» та на підборах. У перший день сесії ПАРЄ її багато фотографують і знімають, у кулуарах до неї весь час підходять колеги й журналісти.
Коментарі Савченко для преси – короткі та небагатослівні. Її виступи в стінах ПАРЄ – менш різкі й емоційні порівняно з її публічними заявами в Україні, проте й на тутешню аудиторію справляють сильне враження. Вона помітно хвилюється, інколи трохи збивається з думки, проте добре контролює свій голос, гідно тримається і швидко опановує хвилювання.
Foto: Permanent Mission of Ukraine to the Council of Europe
Історія викрадення Надії Савченко та факт її ув’язнення в російські тюрмі раніше згадувались у кількох резолюціях Парламентською Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) як кричущий випадок порушення прав людини Російською Федерацією.
І от тепер після свого звільнення Савченко отримала змогу особисто виступити на засіданні комітету асамблеї з питань міграції. Вона взяла участь в пост-обговоренні резолюції «Занепокоєння гуманітарного характеру щодо людей, яких утримували під час війни в Україні». Цей документ асамблея ухвалила ще в квітні.
Дякую, що боролися за мене
«Дякую, що боролися за мене», – звернулась вона до колег з міграційного комітету й додала, що рада своїй свободі, але їй важко від того, що не всі українські полонені на волі. На її думку, серед людей, які потрапили в полон внаслідок війни в Україні, треба розрізняти три категорії. Перша – це ті, яких, як і її, викрали і незаконно вивезли на територію Росії, друга – представники кримських татар, яких окупаційна влада Криму кидає за ґрати з політичних міркувань, і третя – полонені на окупованому Донбасі, доля яких, переконана Савченко, знаходиться в руках Москви, бо так звана влада самопроголошених республік не має жодного впливу на процес їх звільнення.
Foto: Permanent Mission of Ukraine to the Council of Europe
«Я готова боротися за кожного полоненого, і не лише українця, бо я – солдат, і знаю ціну людському життю», – сказала українська депутатка.
До великої перемоги – шлях ще довгий
Колеги Савченко аплодисментами вітали її на засіданні комітету. Проте, як зауважив литовський депутат Егідіус Варейкіс, звільнення Надії – «це велика перемога для ПАРЄ, але мала для Європи, бо Крим все ще залишається під російською окупацією, а Донецьк і Луганськ – не під контролем української влади».
Foto: Permanent Mission of Ukraine to the Council of Europe
Він наголосив, що «сумний досвід» ПАРЄ показує, що ухвалення кількох резолюцій не достатньо для того, щоб досягти змін.
«Нам у комітеті треба ще багато й напружено працювати, і я сподіваюся, що ви готові до такої праці, бо як ніхто знаєте, що і як треба робити», – звернувся до Надії Савченко Верейкіс.
Коли Надія Савченко почала відповіді на репліки та запитання своїх колег, то перейшла на російську мову. Для того, пояснила, щоб російські журналісти, перекладаючи її слова, не перекрутила їх змісту.
«Для цього я заговорю на мові країни, в якій наді мною знущалися, але ж немає поганих країн, є погані люди», – сказала Савченко.
Foto: Permanent Mission of Ukraine to the Council of Europe
Вона запевнила своїх колег, що готова невтомно працювати в рамках асамблеї як депутат, як експерт, готова залучати до роботи тих, хто пройшов через полон і ув’язнення, аби всі полонені повернулися додому.
Савченко ще раз наголосила, що заради цього вона готова до переговорів з російською стороною і з сепаратистами, оскільки знає, «що кожен день в полоні – це життя на межі».
Резолюції ПАРЄ треба виконувати
Авторка доповіді «Занепокоєння гуманітарного характеру щодо людей, яких утримували під час війни в Україні», латвійська депутатка Нейля Кляйнберга в розмові з DW зауважила, що пишається тим, що її доповідь, яка лягла в основу резолюції, «також зробила свій внесок у справу звільнення» Надії Савченко.
Вона наголосила, що серед депутатів ПАРЄ росте розуміння того, що резолюції асамблеї не повинні «лишатися тільки словами».
За її словами, депутати ПАРЄ готові шукати інші «рішучіші методи для того, щоб змусити Росію виконувати рішення ПАРЄ».
Кляйнберга зауважила, що Україна також повинна «ще раз повернутися до рекомендацій, висловлених у резолюції щодо полонених».
«Гадаю, що тепер, коли в Україні з’явилося міністерство з тимчасово окупованих територій, всі ці рекомендації будуть втілені в життя», – заявила депутатка.
Вона запевнила, що Латвія підтримувала і підтримуватиме позицію України, бо вважає її своїм близьким партнером, якому завжди допомагатиме, бо «знає, що таке російська агресія».
Foto: Permanent Mission of Ukraine to the Council of Europe
У резолюції «Занепокоєння гуманітарного характеру щодо людей, яких утримували під час війни в Україні», яка була ухвалена ПАРЄ 21 квітня 2016 року, асамблея закликала російську владу «звільнити всіх українських ув’язнених, які утримуються в РФ і в незаконно анексованому Криму, провести розслідування та притягнути до відповідальності злочинців, винних у захопленні, примусовому зникненні, тортурам та політично мотивованих вбивствах українців та кримськотатарських активістів, використати свій вплив на сепаратистські групи й примусити їх звільнити всіх затриманих українців, негайно звільнити Савченко».
Водночас ПАРЄ закликала й українську владу «притягти до відповідальності всіх злочинців, винних у викраденнях людей, а також розслідувати випадки хабарництва і корупції, пов’язані зі звільненням захоплених осіб».
ПАРЄ також запропонувала українській владі розробити механізм державної компенсації та підтримки родин людей, котрі потрапили в полон.
Вікторія Власенко, DW, 20 червня 2016р.
Більше фотографій з першого засідання Надії Савченко в ПАРЄ – за посиланням. Фото: Permanent Mission of Ukraine to the Council of Europe, Twitter PACE.
