Розпочнімо тиждень з цієї насправді гарячої теми, яку якось не дуже жваво підхопили журналісти.
Йдеться про законопроєкт №7251 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», проголосований більшістю нардепів, слуг народу на пленарному засіданні у п’ятницю.
Щобільше, закон минула бюрократична тяганина – в той самий день, 1 липня, у турборежимі документ пішов на підпис президенту.
Наша команда, фракція «Батьківщина» в парламенті за цю ініціативу не голосувала. В тому числі, тому що законопроєкт містить норми, які безпосередньо порушують ст 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод.
Одразу зверну увагу, що над цим законом працювали група депутатів, помічена у лобіюванні одіозних законів про працю. Автори документа заклали до 7251 «нюанс», згідно з яким разом зі змінами, що будуть діяти на період воєнного стану, вносяться також зміни до трудового законодавства, які будуть діяти на постійній основі.
Повертаючись до наповнення документа, зазначу, що закон містить норму, якою мобілізовані працівники, працівники призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом – позбавляються на час призову середнього місячного заробітку.
Щобільше, без таких гарантій залишаються працівники, які під час проходження військової служби отримали поранення й перебувають на лікуванні у медзакладах, потрапили у полон або визнані безвісно зниклими.
Серед іншого законом запроваджується додаткова підстава для звільнення працівника – неможливість забезпечувати умови праці через знищення майна внаслідок бойових дій. Передбачається особлива процедура звільнення таких працівників.
Також запроваджується додаткова підстава для розірвання трудового договору як відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності більше 4-х місяців…
Я б запитав риторичне: «Яких ще реформ не вистачає?»
Але у порядку денному «слуг народу» ще безліч законодавчих ініціатив, якими планується звести трудові відносини до монорішень роботодавця. І не тільки на час дії «воєнного стану».
Михайло Волинець, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 4 липня 2022 року.
