«Україна вчасно увійшла в карантин і вчасно з нього вийде», – цю фразу чують українці збоку чиновників Кабміну вже щонайменше два місяці. Саме стільки наша країна перебуває у карантині з метою недопущення неконтрольованого поширення коронавірусної інфекції.
Ще на початку цього тижня Уряд прийняв рішення про послаблення карантинних обмежень в Україні з 11 травня, пообіцявши, що того ж дня оприлюднить покрокову інструкцію – хто і за яких умов зможе передовсім повертатися на свої робочі місця. Країна в очікуванні урядового роз’яснення жила три доби.
З сумом віриться, що за цей період чиновники радилися з підприємцями, медиками, міськими головами – як безболісно і головне, щоб не наразитися на нову хвилю захворюваності, вийти з карантину. Але оприлюдненні пункти жодним чином оптимізму не надали. І вкотре переконуєшся, що влада бездумно заходила в карантин, за таким же принципом у ньому жила і найприкріше, що вона не має чіткої стратегії на майбутнє.
Втім, якщо аналізувати по пунктах пом’якшення карантинних заходів, то й надалі спостерігаємо вибірковість підходів і певний лобізм інтересів. Так, Уряд пішов на зустріч малому бізнесу і дозволив відкрити магазини, салони краси, перукарні. Але виникло інше питання – хто контролюватиме дотримання норм безпеки і чи надалі безкарність породжуватиме хаос і безвідповідальність. Проаналізую основні урядові пункти послаблення карантину, оскільки запитань до них більше, аніж відповідей.
З понеділка дозволено роботу закладів громадського харчування на літніх майданчиках просто неба за умови забезпечення відстані не менше ніж 1,5 метра між столиками та розміщення не більш як двох клієнтів за одним столом. Але виникає логічне питання – чи мають право працювати відкриті тераси ресторанів, які не завжди функціонують на перших поверхах? Чи буде хтось контролювати дотримання соціальної дистанції і наявність дезінфікуючих засобів? Уявимо ситуацію, коли на літньому майданчику розмістити великий стіл, то скільки за ним може сидіти людей? Якщо це знайомі, рідні, друзі? З одного боку абсурдне питання, але досить актуальне. Зрештою, якщо ресторан має можливість відкрити літній майданчик з одним або двома столиками, то очевидно, що процес запуску цього бізнесу буде нерентабельним і видатки на утримання персоналу, оплата за енергоносії будуть більші, аніж прибутки. Тим більше, що відвідуваність таких ресторанів та кав’ярень буде досить низькою через невелику платоспроможність українців. У цьому випадку влада має надати право закладам громадського харчування написати заяву про тимчасове припинення діяльності і можливість не сплачувати податки – тоді бізнес буде в рівних умовах. Інший аспект – якщо в умовах кризи, спричиненої вірусом, ресторани вимушені будуть закритися, то чи передбачила влада компенсації на відновлення бізнесу?
З 11 травня дозволяється робота непродовольчих магазинів, розташованих у ТРЦ, за умови дотримання вимог безпеки та забезпечення персоналу і відвідувачів засобами індивідуального захисту. Проконтролювати дотримання вимог у торгово-розважальних центрах буде надзвичайно важко. Тим більше, що ми впродовж останніх тижнів спостерігаємо байдужість щодо безпеки вже у звичайних магазинах та супермаркетах.
Температуру тіла міряють лише «задля галочки», кількість осіб у приміщенні практично не контролюють, а відкриті ТРЦ – це обережність в рази більша. Влада знову не врахувала проблему підтримки малого бізнесу, який працює з сезонними одягом, побутовими речами. Логічно, що підприємці «заходили» у карантин з одягом сезону «зима-весна», нині попит складає на сезон «весна-літо», але яким чином власники магазинів мають оновити чи поповнити свій асортимент, якщо вони банально не мають змоги завезти речі та продукцію з-за кордону. Бізнесмени, які вклали всі свої заощадження у розвиток власної справи і не мають економічної «подушки безпеки», приречені і ймовірно їх очікує банкрутство й подальше згортання діяльності.
З 11 травня також дозволена діяльність музеїв та історико-культурних заповідників відповідно до подання керівника. Звісно, що в умовах обмеженого виїзду українців закордон в країні ймовірно розвиватиметься внутрішній туризм, але й тут є багато питань власне через те, що понад 70% українців вже не мають заощаджень, аби придбати речі та продукти першої необхідності. То про який туризм ми можемо говорити, коли актуальні питання кожного українця – а як виживати далі?
Окрім цього, обмеження знімаються з роботи стоматологічних клінік, салонів краси та перукарень. Отож, у перукарнях та салонах краси має відбуватися обов’язковий температурний скринінг працівників перед початком роботи. Приймати клієнтів дозволили лише за попереднім записом, а за умов черги люди мають перебувати ззовні приміщення. Як перукарі, так і відвідувачі мають бути у масках. Це все, що виписано у постанові Кабміну. Решта – на власний розсуд власників перукарень та салонів краси? З яким інтервалом потрібно приймати відвідувачів, скільки осіб може перебувати в приміщення, як часто провітрювати приміщення – відповідей немає…
Тому якщо певний крок буде хибний – чи не стануть ці заклади «злачним місцем» для правоохоронців, які виписуватимуть багатотисячні штрафи, ще більше заганяючи підприємців у боргові ями? Тим паче не потрібно забувати про інші сфери надання послуг, які лише чекають дозволу на свою працю. Підприємці наразі звільнені від сплати Єдиного соціального внеску, але це лише невелике податкове послаблення збоку держави і не ставить сферу послуг у рівні можливості. А податкові канікули теж не надто допомагають бізнесу, бо всі збори доведеться заплатити пакетом за декілька місяців.
… З 11 травня обмеження де-юре все ж залишаться, а от де-факто, на жаль, ні. Ми вже бачимо, як міста самовільно виходять з карантину – все менше людей з масками, прогулюються великими компаніями, відпочивають у парках та скверах. Звісно регулювати процеси дуже складно, в контексті того, що правоохоронці не мають певних важелів впливу на суспільство, бо всі приписи мають суто рекомендаційний характер і кожна людина на власний розсуд вирішує наскільки сумлінно дотримуватися карантинних обмежень.
Ще на початку епідемії коронавірусної інфекції при Кабміні був створений штаб за участі ДСНС, Нацполіції, Держприкордонслужби задля швидкого реагування на виклики, які виникатимуть в країні. Але до роботи в цьому штабі не були залучені народні депутати, представники малого та середнього бізнесу, які чітко знають проблеми на місцях і мають свої дієві пропозиції щодо виходу з карантину. В підсумку бачимо загальні слова і фрази без конкретики, які стимулюватимуть українців дозволяти собі більше, але чи усвідомлюють в Уряді відповідальність за таку «халатність».
Цікаво з якими фахівцями урядовці радилися, коли писали покроковий план виходу з карантину і чи буде виправдана двохмісячна ізоляція, яка вже знищила малий та середній бізнес, якщо ми допустимось помилки при виході з нього, бо основне, щоб це не вартувало нам тисяч втрачених життів…
Ймовірно, що з підвищенням температури повітря, більшість людей вважатиме маску непотрібною і незручною, за життєвим хаосом складатиметься враження, що небезпечний вірус зник, але це лише оманливе відчуття, яке може призвести до більших спалахів та медичної кризи.
Виходьмо з карантину обдумано, насамперед турбуючись про себе та здоров’я своїх рідних.
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», «РЕЗОНАНС», 11 травня 2020 року.
