Проблеми на «Укрзалізниці» – це явище стабільне, і складається враження, що вирішити їх практично неможливо. Але це лише на перший погляд, бо за умови хорошого менеджменту навіть на такому великому підприємстві вирішити все можна.
Так, однією з багатьох проблем УЗ є погана робота системи контролю за технічним станом вагонів, які допускаються до експлуатації. Однак замість того, щоб вирішувати цю проблему, у профільних відомствах пропонують рішення, яке загрожує колапсом самій залізниці, викачуванням коштів з інших галузей та може призвести до краху економіки.
У Міністерстві інфраструктури України розробили проєкт наказу «Про затвердження порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях у межах території таких підприємств)». Наразі в Україні нараховується понад 100 тис. вантажних вагонів, із яких понад 30 тис. – це вагони-зерновози. Згідно із проєктом наказу, пропонується оновити 45,8 тис. вагонів, із них 14,6 тис. вагонів-зерновозів, при цьому приблизно 13,7 тис. із них відносяться до робочого парку. Тобто нам пропонують відправити на металобрухт цілком придатні вагони і витратити кошти на закупівлю нових.
Розробники цього проєкту наказу пропонують витратити 50 млрд грн «Укрзалізниці» та 56,5 млрд грн інших інвесторів (власників та перевізників). Залізницею для перевезення товару користуються чи не всі галузі економіки, особливо аграрна, металургійна, паливна та хімічна. Це означає, що підприємствам, яким необхідно доставляти свою продукцію в певну точку країни, потрібно протягом семи років, поки триватиме оновлення вагонного парку, витратити колосальні кошти на закупівлю нових.
Лише в аграрній галузі це призведе до скорочення інвестицій протягом наступних семи років на 37 млрд грн, в інші галузі економіки – ще майже на 70 млрд грн.
Те, що парк вантажних вагонів потрібно оновлювати, зрозуміло. Однак це точно не робиться шляхом списання цілком придатних вагонів і вимиванням грошей з економіки. У США та країнах ЄС практикують інший підхід: контролюють їхній технічний стан, а списують вагони тоді, коли їх належний ремонт стає технічно неможливим або фінансово недоцільним.
В «Укрзалізниці» є чимало інших, більш нагальних проблем, вирішення яких потребує фінансування. Перш за все це стан залізничних колій. Наразі капітального ремонту потребує 25% головних залізничних колій, а реконструкції – ще 10%. Практично повністю, на 96%, зношений і локомотивний парк, який потребує негайного оновлення.
Крім того, уже зараз економічний стан «Укрзалізниці» жахливий. За перше півріччя 2021 року її збиток склав 1,4 млрд грн, а накопичений збиток досягнув 51 млрд грн. Так, за даними приватних перевізників, ремонт одного вагона в рік коштує приблизно 60–70 тис. грн, а вартість нового вагону без ПДВ складає 1,5 млн грн. Така «оборудка» принесе «Укрзалізниці» мінімум 6% збитку від суми залучених коштів.
Наразі ж українська влада має негайно розпочати реальну реформу «Укрзалізниці», аби відновити вітчизняну залізницю, та відмовитися від точкових рішень. Нині дуже важливо, щоб оточення президента не обманювало його, а відкрило реальну ситуацію на державному підприємстві. І, нарешті, вибудовувало план реальної реконструкції та відновлення «Укрзалізниці» шляхом реорганізації.
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», ГОРДОН. Блоги, 7 грудня 2021 року.