Українська влада загравала з Білоруссю замість того, щоб думати про енергетичну безпеку нашої держави та альтернативу білоруському паливу й електроенергії.
Останні роки залежність від постачання білоруського бензину на українському ринку становила майже 50%. Водночас «Укртатнафта» забезпечувала внутрішній ринок бензинів до 43%. «З урахуванням можливості збільшити перероблення на «Укртатнафті» майже вдвічі, дефіциту бензинів на ринку не виникне», – ідеться в повідомленні. У компанії зазначили, що збільшення виробництва бензинів в Україні призведе до відповідного зростання виробництва дизельного палива і скрапленого газу.
Раніше учасники ринку повідомляли, що Білоруська нафтова компанія не підтвердила намірів про постачання в Україну бензину А-95 на червень. Причини такого рішення білоруської сторони поки невідомі, повідомляють у «Консалтинговій групі А-95» і нагадують, що середньомісячні постачання білоруського А-95 2021 року склали 55 тис. тонн, що становить приблизно половину ринку цієї марки. Там вважають, що через брак білоруського бензину на українському ринку може виникнути дефіцит пального.
Зараз наша країна опинилася в заручниках нечіткої позиції української влади та непослідовності з того моменту, коли Лукашенка нібито обрали президентом Білорусі. Знаємо, що світ його не визнав, а ми, як держава, займали «половинчату» позицію… Дехто загравав і продовжував торгувати – ми підписували угоду про купівлю електроенергії, купуємо звідти нафтопродукти й не думаємо про енергонезалежність держави, не мислимо заздалегідь послідовно. Як наслідок, якщо зараз світ ізолює Білорусь, ми ізолюємо і Білорусь, і самих себе.
Зараз українському уряду насамперед потрібно шукати альтернативу білоруському паливу, яке використовують наші аграрії, а також Збройні сили України. За місяць-другий почнуться жнива, а ми вже маємо ризик того, що збір врожаю може бути під загрозою. Окрім того, варто пам’ятати й про те, що пальним користуються Збройні сили України, і має бути недоторканний резерв пально-мастильних матеріалів, який постійно мусить зберігатися для військових.
Нагадаю події цієї зими. В уряді українців переконували, що українська енергетична система не впорається з попитом і, відповідно, можливі віялові відключення електроенергії. Водночас у Міненерго запевняли, що відключень, із великою ймовірністю, вдасться уникнути. А розв’язання проблеми знаходили в країні-агресорі – хотіли збалансувати систему використанням газу та імпортом електроенергії з Росії та Білорусі. Тим паче, що процес уже запущено, оскільки Україна почала імпорт електроенергії з Росії 1 лютого 2021 року, а вже 5 лютого Україна вдвічі збільшила обсяг імпорту електроенергії з країни-агресора. А постачання електроенергії через Білорусь почали ще в січні 2021 року.
Варто також зазначити й те, що обмежень зазнають не лише постачання білоруського бензину в Україну, а й цілий список українських товарів до Білорусі. У сусідній країні вводять режим індивідуального ліцензування на низку українських товарів.
Серед цих товарів «кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, плити ДСП і ДВП, шпалери, туалетний папір і пакування, цегла, керамічна плитка, скляні ампули, сільгосптехніка для посіву, пральні машини та меблі». Тому режим індивідуального ліцензування означає ручне управління імпортом української продукції до Білорусі.
Тому в контексті останніх подій ми, українське суспільство, чекаємо послідовних і професійних дій уряду, з чіткою позицією і стратегією, а не просто заяв, що ми закрили повітряний простір для білоруських авіаліній.
Поки ми не отримаємо чіткого посилу про геополітичне позиціювання Української держави, комплексне ставлення нашого уряду до диктаторських режимів і до протидії цим режимам, доти ми не можемо бути впевненими у власній безпеці – економічній, суспільній та навіть фізичній, адже з однією такою диктатурою після років нечіткого балансування ми ведемо війну вже сім років…
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», ГОРДОН, 31 травня 2021 року.
