Так, серед цілей сталого розвитку ООН до 2030 року є завдання перед урядами країн – скорочення бідності не менш ніж удвічі. І зрозуміло, що Україна, яка за статусом є соціальною державою, має показати приклад у вирішенні цієї актуальної проблеми.
На жаль, уряд і парламент України фактично відійшли від розроблення і затвердження Державних програм економічного і соціального розвитку як комплексних документів, перейшовши до затвердження Програм своєї діяльності і Державного бюджету на рік.
Зокрема, ще у 2016 році була схвалена Стратегія подолання бідності і щорічні заходи щодо її реалізації, але по факту ми маємо на сьогодні колосальну бідність в Україні. Зокрема, більше третини населення нашої країни перебуває за межею бідності і процес зубожіння під час поширення пандемії COVID-19 виріс. Стратегія була розрахована до 2020 року, а нова – відсутня. І вона має базуватись на трудовій, а не на соціально-дотаційній основі, із завданням щодо підвищення пенсій до рівня прожиткового мінімуму.
За дослідженнями одного зі швейцарських банків, в Україні існує непропорційна система розподілу результатів економічної діяльності на «працю» і «капітал», внаслідок чого 10% заможних людей володіють понад 70% сукупних доходів у країні. Відтак, в країні практично відсутній «середній клас».
Михайло Цимбалюк, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 16 грудня 2021 року.
